Товари під загрозою: іранська криза обмежить український імпорт та експорт

Не лише споживачі, але й українські експортери відчують "відлуння" війни у Ірані – аграрії та металурги вже рахують збитки, а пересічні українці – чекають на нові розцінки в магазинах. Адже ціни на все будуть зростати.

Іранська криза перетворюється для світу на величезну проблему, яка поки що не має вирішення. Особливо страждає Азія, де обмежують використання дефіцитного газу для приготування їжі та навіть для крематоріїв.

Індія, Японія, Корея, Австралія – тут криза відчувається найбільш гостро, бо ці країни дуже залежали від імпорту нафти та газу з Близького Сходу. Дещо менші, але теж відчутні проблеми є в усіх інших країнах світу, зокрема й у ЄС та США. Так, у ЄС очікують на нову масштабну енергетичну кризу, а у США ціни на пальне сягнули нових рекордів.

Загалом, як пише американський Forbes, іранська криза вдарить не лише по пальному, але й по асортименту імпорту. Зокрема, через логістичні проблеми, під загрозою опиниться постачання кави, чаю, какао (а отже й шоколаду), тропічних фруктів (банани, манго, ананаси), деяких морепродуктів та навіть м’яса (бо зростає вартість кормів). Звісно, це передусім стосується США, але актуально і для Європи.

Щодо промислових товарів, за даними західних ЗМІ, під найбільшим ударом - постачання сірки та сірчаної кислоти, а також алюмінію, вольфраму та металургійної продукції загалом. Це все впливає на виробництво технологічної продукції – зокрема мікросхем та чіпів.

Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), у коментарі УНІАН вказує, що частка нафти й газу через пальне та похідні є у собівартості майже кожного товару, але найгірше навіть не це – а загальна небезпека для світової логістики.

"Похідним чином це впливає на всю світову торгівлю. Це сприяє зростанню страхових платежів та фрахту. Страховим компаніям навіть не важливо, чи це нафта, газ або інші товари – зростає вартість перевезення всього, - каже експерт. - І зараз варто спостерігати за "ареалом кризи", бо це вже не лише Перська затока. Іран межує з Пакистаном, в якого війна з Афганістаном. За Баб-ель-Мандебською протокою варто спостерігати, бо поряд знаходиться та частина Ємену, яку контролюють хусити. Якщо вони активізуються, то це заблокує Червоне море та Суецький канал".

Це все, на думку пана Уса, примусить "дуже багато" суден з вантажами - насамперед, з КНР до Європи - йти в обхід Африки, що "дає додаткові 6 днів логістики", а сам цей маршрут буде значно дорожчим і все одно не гарантуватиме безпеки.

"Загальносвітова атмосфера стає напруженішою. Дивіться – є вже війна Україна-РФ у Європі, Кавказ (хоча тут дещо спокійніше стало), Близький Схід, Центральна Азія, на черзі Далекий Схід: Тайвань-Китай всі тримають у голові. Іранська криза сприяє зростанню передвоєнних очікувань по всьому світу. Прогнози про Третю світу вже сприймаються не просто як слова", - вважає експерт.

У підсумку, "комунікація" між Європою та Азіє порушена як на морі, так і у повітрі.

"Майже всі головні маршрути між Азією та Європою під загрозою через конфлікт США з Іраном. Проблема [Європи] - у тому, що, на жаль, не вдалося запустити так званий "серединний коридор" - через Чорне море до Грузії й Азербайджану, далі – через Каспійське море до Казахстану, та потім – до Китаю. Були лише пілотні проєкти. І зараз європейцям слід до нього повернутися. Адже це повертає комунікацію ЄС з КНР – і без РФ, і без Ірану та Суецького каналу, - продовжує Іван Ус. – Хоча цей коридор теж має ризики, бо вже були іранські атаки на Азербайджан".

Все це, як вважає експерт, вкрай негативно впливає і на Україну – як з точки зору імпорту (який ми отримуємо через ЄС – у тому числі китайський), так і нашого експорту. Адже наші споживачі аграрки та металу теж є у Азії.

Втрати України на морі

Варто оцінити, наскільки потужним буде вплив на українського споживача від втрати цієї "комунікації" Європи з Азією. Адже де Європа, там і Україна. Іван Ус вважає, що вплив буде, але не варто його переоцінювати. Наприклад, Європа і Україна можуть втратити центральноазійські товари, що, однак, не є катастрофою.

"Уряди країн Центральної Азії це [втрата комунікації з ЄС] дуже хвилює. Але ми отримуємо від них переважно бавовну та вироби з неї, різні прянощі, сухофрукти тощо. Не скажу, що в нас з цими країнами значна торгівля, але згадані товари можуть зрости у ціні", - вважає пан Ус.

А бавовна - це не лише одяг, але й виробництво зброї (точніше, вибухівки). Не дарма ще 2024 року почалися спроби адаптувати вирощування цієї культури на українському Півдні.

Західні оглядачі, які відстежують постачання до ЄС, згодні з українським експертом – там вказують, що Іран був великим постачальником як власних, так і транзитних врожаїв фісташок та інших горіхів, фініків, ізюму тощо. Через це ще на початку березня західні аналітики почали бити тривогу через "фісташкову кризу".

Значно більш загрозливою для України є ситуація з "вповільненням" торгівлі з Китаєм, який є нашим найбільшим торговим партнером за межами ЄС. А також зі споживачами нашої аграрки на Близькому Сході.

"Україна може втратити важливі для нас регіональні ринки збуту. Мова не лише про Іран та Ормуз. Нагадаю про Ліван, який 90% пшениці імпортує з України. А зараз там бойові дії. Наші споживачі також це ОАЕ, Саудівська Аравія, інші країни регіону, які в нас купують і збіжжя, і молочну продукцію. Це великі загрози для нашого експорту й на Далекий Схід. Ми можемо недорахуватися відчутних прибутків, - продовжує пан Ус. – Головне для нас – втрати через здорожчання логістики як такої. Бо дорога логістика зменшує конкурентоспроможність наших товарів на азійських ринках".

УНІАН спитав аграрних та металургійних експертів, як вони бачать цю історію.

"Страшне" для аграріїв

Світлана Литвин, керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), заспокоює українських фермерів щодо експорту. Бо принаймні поки що все не так погано, як очікувалося. Та й ринки країн Затоки для нас не головні.

"В 2025 році сукупний експорт всіх видів продукції АПК в ОАЄ, Катар, Бахрейн, Кувейт становив 264,9 мільйона доларів, що становить 1,2% сукупної експортної виручки в цей період. Це відчутний обсяг, але не критичний, - зауважує аграрна експертка у розмові з УНІАН. – Більш відчутний негативний вплив може бути за рахунок скорочення світового попиту, що з часом негативно вплине на ціни. Сукупно 4 країни – ОАЄ, Катар, Бахрейн, Кувейт – імпортують близько 5 мільйонів тонн зернових культур на рік. Відсутність попиту з цих країн вивільняє додаткові обсяги на ринок".

Пані Литвин зазначає, що у комбінації зі значною пропозицією зернових культур на світовому ринку викидання цих додаткових обсягів "щонайменше" заблокує підвищення цін, а то і призведе до їхнього зниження, якщо ситуація не вирівняється найближчим часом. Коли весь світ боїться зростання цін, то аграрії – бояться їхнього зниження. Втім, наразі суттєвих змін цін на зернові та олійні культури УКАБ не фіксує.

"Якщо порівнювати з цінами на кінець лютого, то відбулося зростання на основні зернові культури на рівні 5-7 доларів на тонну, що становить 2-3%. З олійними культурами зростання ще менше. Ціни на українському ринку практично без змін, - конкретизує Світлана Литвин. – Наразі на світовому ринку продовольства без значних змін, бо на ринку зберігається достатня пропозиція. Однак з часом, при відсутності стабілізації цін на нафту, світовий ринок продовольства також зазнає значних змін за рахунок зростання вартості пального, добрив, фрахту".

Вона також нагадує, що ситуація з війною на Близькому Сході суттєво відрізняється від початку війни РФ проти України, коли було зафіксоване зростання цін на зернові культури на 40%. Блокування наших портів було значним стресом для світового ринку. На відміну від подій довкола Ормузу, який є критичним для нафти та зрідженого газу, але не для продовольства.

Більшою проблемою для українських фермерів, за даними УКАБ, буде вартість азотних добрив, які виробляються з природнього газу. Це, передусім, карбамід, розцінки на який вже зросли на 34% (до 39 000 грн за тонну) порівняно з січнем. При вирощуванні, наприклад, кукурудзи витрати аграріїв зростуть на 27%, що вплине на кінцеву ціну. Або на норми внесення азотних добрив, які можуть зменшити. Що, однак, призведе до нижчої врожайності.

На думку західних ЗМІ, дефіцит добрив та "найбільша продовольча криза після 2022 року" стане ще одним болючим наслідком війни на Близькому Сході. Проблема ще й у тому, що азійські аграрії тепер вимушені конкурувати за газ з промисловцями. Що "б’є" одночасно і по виробництву продовольства, і по металургії.

Металургам все нейтрально

Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center, вказує на те, що і виробництво добрив, і металургія сильно залежать від газу.

Газ – основа металургійного виробництва у Азії. Азійські вертикально-інтегровані концерни на цьому "газовому" фундаменті й вибудовані, через що зараз страждають найбільше і вже навіть починають зупиняти виробництво. Зупинка цеху "АрселорМіттал Кривий Ріг", що належить індійським інвесторам, виглядає тут цілком закономірно. Хоча для Європи та України в цілому ця проблема менш критична.

"Найбільший вплив підвищення цін мало для азійських інтегрованих виробників. Бо газ там відреагував значно більш динамічно, ніж у Європі, де більше використовують електросталеплавильні засоби. Електрична генерація це завжди "мікс" з різних джерел, що компенсує зростання цін на газ, - розповідає нам пан Тарасенко. – Ціни на газ нестабільні – зростання у Азії може сягати і 50%, і 100% за день. Загалом, азійська середня "премія" на газ вища, ніж у Європі десь на 30%. Головний наслідок – азійське виробництво тепер дорожче, ніж у Європі".

Експерт додає, що європейські виробники намагаються підвищувати ціни так, щоб зберігати приблизно той же рівень маржинальності, який був на кінець лютого.

"Перш за все, на металургійні ринки впливає висока волатильність. Бо поки незрозуміло, наскільки буде дорожчою енергія для виробників. Очікування, які закладають у ф’ючерси в п’ятницю, вже втрачають актуальність у понеділок. Через це підприємства не можуть планувати свою цінову політику, - описує суть проблеми пан Тарасенко. – У Європі одразу [після блокування Ормузької протоки] ціни зросли на 25 євро на тонну плаского прокату. Вартість тонни прокату зараз - 675 євро. Але виробники довгого прокату відкликали свої пропозиції на переоцінку. Всі виробники одразу переклали витрати на споживача".

Окрім зростання цін нафти й газу, певний вплив на металургію мала й логістика. "Відлуння" подій на Близькому Сході докотилося навіть до Балтики.

"Ми бачимо здорожчання морської логістики. Але це теж через зростання цін на нафту і, відповідно, на пальне. Наприклад, ціни на постачання металургійної продукції з Індії до ЄС виросли на 20-25%. Але ось індекс Baltic Dry, який є індикатором фрахту на Балтійському морі, навпаки, впав на 6% на тлі кризи. Це свідчить, що глобальна торгівля призупинилася. Бо на одних напрямах є зростання цін, а на інших – падіння", - робить висновок металургійний експерт.

Протилежна динаміка вартості фрахту на півдні й півночі є ознакою втрати попиту та "натяком" на світову економічну кризу.

"Це пов’язано з перебоями у ланцюжках поставок та з тим, що ніхто зараз не розуміє, за якою ціною продавати. Ніхто нічого не розуміє, і тому глобальна торгівля вповільнюється", - каже Андрій Тарасенко.

Як все це вплине на українських металургів? Пан Тарасенко вважає, що, попри все, ефект саме на наш металургійний експорт не буде значним, бо війна для нас перекриває всі інші ризики.

"Витрати підвищуються для всіх однаково. Хоча загалом українські виробники у дещо вразливому стані через те, що газ і загалом енергія в нас дещо дорожчі, ніж у Європі. Але поки що ситуація нейтральна. Хоча все може швидко змінитися. Головне, що продукція з України зараз виходить – головним чином на ринок ЄС. Йде постачання і суходолом, і морем", - акцентує експерт.

Окрім чорної металургії, криза довкола Ормузької протоки торкнулася й ринків кольорових металів. І тут все ще менш "райдужно". Адже головним бенефіціаром цієї ситуації стає Кремль.

"Велика частка торгівлі алюмінієм йшла через цю протоку. А поза неї залишаються лише поставки з РФ. Тобто, росіяни отримали додатковий прибуток і через зростання цін на нафту та газ, і тепер ще й через додаткові продажі алюмінію", - розводить руками аналітик GMK Center.

Дійсно, а що Кремлем?

Втрати й здобутки Кремля

РФ активно використовує "розстріл" свого найближчого офіційного союзника Ірану собі на користь. Чому сприяє, зокрема, "призупинення" американських санкцій. США ніби підштовхують споживачів по світу переходити на російську сировину замість іранської. Експорт російських нафти, газу, алюмінію, добрив та інших товарів відновлюється.

Угорщина вже не лише шантажує щодо відновлення поставок російської нафти "Дружбою", але й вимагає скасування мит ЄС щодо російських та білоруських добрив. Високі мита свого часу були встановлені у ЄС як альтернатива санкціям, які тоді заблокувала все та ж Угорщина.

То що, у РФ тепер "зірковий час"? Експерти кажуть, що кон’юнктура сприяє Кремлю, але втрати для росіян теж відчутні.

"Росія ситуацією задоволена. Вони хочуть, щоб ця криза тривала якнайдовше. Але проблем їм це теж додало. Бо "паралельний імпорт" заблокований і у повітряних хабах в арабських країнах, і суходолом через Іран та Азербайджан, - пояснює ситуацію Іван Ус з НІСД.

Попри те, що Баку перекрив кордон з Іраном 5 березня, а вже 9 числа прохід вантажів відновив, торгова комунікація між РФ та Іраном через Азербайджан, на думку пана Уса, все одно вповільнена. Тепер головний маршрут комунікацій між ними йде морем через Каспій, куди Україна вже дотягувалася. Але Каспій – то на потім. Головна ж втрата Росії вже зараз - призупинка контрабанди підсанкційних товарів через Близький Схід.

"Щодо Дубаю та арабських країн загалом, які забезпечували російський "паралельний імпорт", то їм все важче ігнорувати те, що РФ причетна до атак на них. Вже знаходили дрони з написами "Герань". Це послаблюватиме бажання арабів допомагати Кремлю, - вважає Іван Ус.

Більш детально про російський "паралельний імпорт" розповідає УНІАН авіаційний експерт Богдан Долінце, адже найцінніші товари йшли якраз повітрям.

"Найбільш суттєво ситуація з блокуванням аеропортів у регіоні Затоки вплине на схеми "сірого імпорту" до РФ. Це обмежить постачання підсанкційних товарів та російську територію, - розповідає пан Долінце. – У першу чергу, мова про отримання росіянами компонентів для авіаційної техніки, високоточних західних станків, розхідні матеріали для промислового обладнання, чіпи, мікросхеми та загалом електроніка саме західного виробництва".

Це також може торкнутися західних предметів розкоші, які йшли через арабські країни до РФ.

"Не гарантовано, що Кремлю вдасться побудувати нові такі схеми через інші аеропорти. Інші держави мають менше впливу, щоб, так би мовити, "опонувати" тим урядам, які ці санкції впроваджують. Перенаправлення на інші аеропорти може призвести до блокування цих товарів або навіть арешту", - додає авіаційний експерт.

Але не лише Кремль відчує втрати через блокування аеропортів у арабських країнах.

Чи залишиться Європа без індійських ліків

Богдан Долінце зауважує, що вповільнення авіаційних товаропотоків між Азією та Європою може спричинити до значних негативних явищ, які торкнуться й українців, але, передусім – ЄС.

"Аеропорти країн Близького Сходу це основний маршрут між Європою та Азією. Туди були переміщені потоки після обмеження авіаперевезень територією України та РФ. Тепер авіаційні маршрути знов змінилися. Є зараз два діючі повітряні маршрути. Один – через територію Туреччини, Грузії й Азербайджану, а далі – через Афганістан та Індію на Далекий Схід. Другий маршрут – через території Саудівської Аравії та Єгипет і далі", - пояснює він нову структуру повітряних перевезень.

Експерт зазначає, що лише за перші кілька днів бойових дій було скасовано більше 20 тисяч авіарейсів у регіоні.

"Для розуміння масштабів – у рік лише аеропорт Дубаю обслуговує близько 100 мільйонів пасажирів. Найбільшого "удару" зазнали авіакомпанії, які базуються у цих аеропортах (Emirates, FlyDubay, Qatar Airways тощо), а також європейські компанії, які використовують ці аеропорти як хаби. Варто додати, що деякі компанії ще намагаються використовувати хаби у регіоні, але їхня кількість суттєво скоротилася. Авіатрафік перенаправляється", - стверджує пан Долінце.

З його слів, це "удар" як по пасажирських, так і по вантажних перевезеннях.

"У першу чергу це стосуватиметься цінних та швидкопсувних товарів, для яких ці хаби [між Європою й Азією] були ключовими. Мова про чіпи та мікроелектроніку, про вакцини та інші лікарські засоби. Загалом про всі товари, які потребують спеціального режиму перевезень. Це призведе до певних перебоїв з постачанням. Компаніям знадобиться щонайменше кілька тижнів, щоб подолати ці збої у графіку авіаперевезень", - вважає експерт з авіації.

Тобто, це може торкнутися ліків з Індії, які популярні в Україні?

"Так, може змінитися вартість таких ліків. Але ця зміна буде набагато менш відчутною, ніж курсові коливання гривні, наприклад. Бо ці товари дуже легкі й частка логістики у собівартості становить дуже маленьку частину", - відповідає УНІАН Богдан Долінце.

Іван Ус з ним згодний.

"Так, це зачепить постачання ліків, оргтехніки, чіпів. Аеропорт Дубай - це один з найбільших авіаційних хабів у світі. Треба перевізникам тепер змінювати маршрути, бо, як показала історія з рейсом MH-17 на початку війни РФ проти України, літати над зонами бойових дій вкрай небажано, - вважає економіст з НІСД. – Враховуючи те, що навіть окремі підрозділи КВІР діють на власний розсуд, немає гарантії, що вони не почнуть збивати цивільні літаки. Відповідна зброя в них є".

Тим не менш, експерти пропонують не перебільшувати вплив на українські ринки саме повітряного сполучення – ті ж затримки з індійськими ліками, якщо й будуть, то лише тимчасові. Але ціни точно зростуть. І Київ – вперше в історії – "має карти", щоб відновити логістику та вплинути на перебіг подій на Близькому Сході.

Українські дрони захищають українські інтереси

Підводячи підсумки безпосередньо для України, експерти зазначають, що наша держава знаходиться осторонь головних торгових магістралей, що вбереже нас від швидких втрат (те, чого не було, не може впасти). Проте ціни на все зростатимуть ще жвавіше.

"Так, ціни зростатимуть. Бо здорожчання логістики буде перекладено на споживача. У цьому немає сумнівів. Головне питання – на скільки вони зростуть. Поки що це буде зростання на 2-3%, щоб компенсувати логістику. Але далі все може бути, бо затягування іранської кризи спричинить постійне зростання цін як на нафту й газ, так і на інші товари. Це все додаватиме нам інфляції, яка в нас і без того, м’яко кажучи, присутня", - вважає Іван Ус.

Але він додає, що ця ситуація відкриває й нові можливості для нас. Мова про поставки українських дронів на Схід. Ми не лише заробляємо гроші та політичні бали, але й безпосередньо захищаємо власну логістику.

"Ми цим захищаємо і країни регіону, і власні інтереси. Це заможні країни, яким ми ніби кажемо: "Ми вам зараз допоможемо, а ви долучіться до відновлення нашої країни, коли прийде час". Ми зараз нарощуємо підґрунтя для залучення інвестицій у відновлення України з боку країн Близького Сходу", - додає пан Ус.

Всі товари у магазинах зростатимуть у ціні, навіть якщо вони не йдуть до нас через Ормуз чи Суец. Бо логістика дорожчає. Зростатимуть ціни на добрива, але може впасти експортна ціна на аграрку. Знижується попит на метал, одночасно зі зростанням собівартості виробництва. Це все малює вкрай неприємну картину "світової стагфляції" (стагнація + інфляція) як наслідок військової авантюри Трампа.

Так, Україна перебуває дещо "збоку" від головних торгових шляхів, що вберігає нас від головного "шоку", але криза нас не омине. Проте ця криза особлива. Бо доля світової торгівлі тепер залежить і від країни, яка "не має карт".

Але має гарні протидрони.

Андрій Попов

УНІАН в Google News