8 серпня 2024 року в українських кінотеатрах вийде фільм, який Австрія висунула на премію "Оскар" 2025 року – фольк-горор "Лазня диявола" (Des Teufels Bad) режисерського дуету Северіна Фіала та Вероніки Франц.
Це історія про дівчину з бідної родини Агнес, яка виходить заміж та оселяється у віддаленому будинку її обранця посеред густого лісу. Світ чоловіка для неї геть чужий, а мрії про дитину стають нездійсненним тягарем. З кожним днем важкої рутини та марних сподівань, вона все більше закривається в собі. Допоки не опиняється на темному шляху, що веде до злих думок. Можливо, не лише думок...
Напередодні старту прокату УНІАН разом з кінокомпанією "Артхаус Трафік" зібрали цікаві факти про команду фільму, його створення, відгуки та нагороди.
Претендент на "Оскар-2025"
Напочатку серпня 2024 року стало відомо, що стрічка змагатиметься за номінацію на премію "Оскар" 2025 в категорії "Найкращий міжнародний фільм" від Австрії. Країна стала другою у світі, хто цього року визначився із претендентом – до того свій вибір зробила Ірландія.
Раніше Австрія чотири рази отримувала номінації на найпрестижнішу в світі кінонагороду та двічі вигравала – зі стрічками "Любов" Міхаеля Ганеке (2012) та "Фальшивомонетники" Стефана Рузовицького (2007).
Продюсерське крісло
Фільм створила продюсерська компанія Ульріха Зайдля – скандального й водночас одного з найавторитетніших австрійських кінематографістів, відомого за фільмами "Імпорт/Експорт", "Ріміні" та трилогією "Рай".
Його підхід з дитинства – шокувати оточення. Колись він відрікся свого католицизму, а тепер знімає та підтримує фільми, які критично дивляться на історію чи сьогодення рідної країни.
Історичне підґрунтя
Фільм заснований на маловідомому моторогному історичному явищі в європейських країнах у 17-19 століттях і досліджує тиск, який суспільство чинило на жінок у ті часи.
Для християн самогубство традиційно вважається гріхом. Це ставить потенційних самогубців перед дилемою – вони страждають від депресії, яка не дає надії, через страх зіткнуться з вічністю в пеклі.
В ранньомодерній Європі знайшли жахливе рішення цієї дилеми – скоїти вбивство, щоб бути страченим. Історикиня Кеті Стюарт називає це "самогубством за дорученням", і її дослідження виявили закономірність таких випадків у Священній Римській імперії між 1612 і 1839 роками.
Виконавиця головної ролі
Головну роль Агнес у фільмі виконала австрійська музикантка та художниця Анна Плаж, найбільше відома за проектом Soap&Skin, вона ж виконала кілька музичних композицій до фільму.
Це для неї не перша робота на великому екрані – до цього Анна також зіграла у драмі Себастьяна Майзе "Натюрморт" (2012) та документальній драмі Рут Бекерманн "Замріяні" (2016).
Нагорода на Берлінале
Світова премʼєра фільму відбулась на одній з трьох головних кіноподій року – міжнародному фестивалі у Берліні на початку 2024 року. В журі офіційного конкурсу цього року була й українка – письменниця Оксана Забужко.
На Берлінському кінофестивалі стрічка отримала нагороду "Срібний ведмідь" за видатний мистецький внесок (операторська робота). Над цим працював Мартін Ґшлахт, який вже вигравав операторські фестивалі та премії з фільмами "Малюк Джо" та "Я бачу, я бачу" (останній також зняли творці "Лазні диявола").
Пізніше стрічку було номіновано на Австрійську кінопремію в 11 категоріях: Найкращі ігровий фільм, головна жіноча роль, жіноча роль другого плану, робота режисера, оператора, монтажера, художника-постановника, сценарій, кастинг, грим і музика.
Оцінки та відгуки
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,7 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 90% схвалення від критиків з відзнакою "Сертифікована свіжість" та 64% від глядачів. Тим часом, на Metacritic кіноексперти оцінили його в 73 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 7,1 з 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці "в цілому позитивні відгуки".
Видання Variety назвало стрічку "красивим, але приголомшливо похмурим баченням жіночої депресії в Австрії XVIII століття", а Cineuropa наголошує, що "фільм, який надовго залишиться з глядачем".
Тим часом, Deadline підкреслює, що це "потужна історія божевілля однієї жінки" та "фільм, що дає голос жахливій історії жінок, яка сотні років перебувала під хмарним килимом мовчання".
Водночас The Hollywood Reporter пише, що "Франц і Фіала будують свій фільм навколо історичних досліджень періоду, коли хронічна депресія спонукала сотні людей по всій Європі – переважно жінок – рятуватися від пекла свого повсякденного життя, вчиняючи вбивства".
