Останнє, про що українське суспільство думало навесні 2022 року після повномасштабного вторгнення РФ – це те, на якому підйомі напередодні була вітчизняна кіноіндустрія, коли не тільки комерційне, а й авторське кіно вийшло на нову стадію розвитку та конкуренції. Оговтавшись від шоку, на міжнародні кінофестивалі та екрани кінотеатрів України поступово почали потрапляти десятки гідних уваги українських фільмів.
Один з них – драма "Як там Катя?", яка здобула перемогу в національному повнометражному конкурсі 52-го КМКФ "Молодість".
УНІАН разом з кінодистриб'ютором Adastra Cinema зібрав цікаві факти про драму "Як там Катя?", яка вийде на екрани українських кінотеатрів вже 25 січня 2024 року.
Спочатку був короткий метр
Шлях стрічки "Як там Катя?" на великі екрани був довгий – більше 8 років. Повнометражний дебют режисерки Христини Тинькевич виріс із її короткометражного фільму "Солатіум", прем’єра якого відбулася на Одеському кінофестивалі у 2016 році. Робота була оцінена жюрі та фахівцями, що пізніше гарантувало отримання фінансування на виробництво повного метру.
По суті, "Солатіум" – це десятихвилинний варіант нинішнього фільму. Що у короткометражній версії, що у повному метрі головну роль зіграла Анастасія Карпенко, яку режисерка побачила в короткому метрі однієї зі своїх колег. Образ головної героїні фільму Анни настільки вдався Анастасії, що сценарій повного метру, деякою мірою, писався спеціально під неї.
Засновано на реальних подіях
Стрічка заснована на реальних подіях – натхненням для створення сценарію став один широко обговорюємо в пресі випадок. Кілька років тому популярною стала історія, коли лікарка "швидкої допомоги" відмовилася надати першу допомогу людині, в якій вона впізнала свого ґвалтівника, тим самим спричинивши його загибель. Цей випадок викликав безліч суперечок: багато користувачів мережі стали на бік жінки, яка, на їхню думку, мала моральне право на помсту, інші – навпаки називали її вбивцею.
Саме ця історія і стала натхненням для авторки сценарію та режисерски, яка почала вивчати цю моральну дилему та вирішила поставити перед собою та глядачем важке питання: щоб ви зробили на місці жінки, яка потрапила в таку ситуацію?
Один з найуспішніших дебютів українських режисерів на міжнародних ринках
Фільм "Як там Катя?" був вперше показаний на міжнародних фестивалях ще у 2022 році, й з того часу його встигли оцінити більше ніж 30 закордонних кінозаходів.
Фільм отримав дві нагороди кінофестивалю у Локарно (Швейцарія) – заходу класу А: спеціальним призом журі Ciné+ та призом за найкращу акторську гру для Анастасії Карпенко. Також його відзначили на кінофестивалі CinEast Festival у Люксембурзі (Приз кінокритиків кінофестивалю) та головним призом фестивалю Around The World in 14 Films в Берліні (Німеччина).
Крім того, стрічка була представлена у конкурсних програмах таких престижних світових кіносмотрів, як Міжнародний кінофестиваль у Салоніках (Греція), Фестиваль європейського кіно в Севільї (Іспанія), Стокгольмський міжнародний кінофестиваль (Швеція) та багатьох інших.
Також, як вже згадувалося вище, стрічка отримала головний приз в секції національного конкурсу повнометражних фільмів кінофестивалю "Молодость" 2023 року.
Перша акторська нагорода від фестивалю А-рівня
Виконавиця головної ролі Анастасія Карпенко раніше була відома за ролями в телевізійних мелодрамах, також столична публіка добре знає її за ролями у театрі – вона є провідною акторкою Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Прорив у великому кіно у Анастасії склався як раз у стрічці "Як там Катя?". Як згадувалося вище, за свою роботу в стрічці вона отримала приз за найкращу жіночу роль на Міжнародному фестивалі у Локарно. Ніколи раніше ніхто з українських акторок не отримав призи на міжнародних фестивалях такого рівня.
Сама Анастасія перебувала в евакуації, коли їй повідомили про те, що вона номінована в Локарно. Приз для неї став певним символом того, що навіть у найгірші дні можна втілити власні мрії у життя.
Жіночий фільм про сильних жінок
"Як там Катя" – стрічка, знята режисеркою, спродюсована продюсеркою та розповідає про жінок.
Це одночасно фільм про сильних жінок і фільм про звичайних людей – матерів, доньок та бабусь, які живуть у кожному спальному районі країни. Вони будують свої життя самі, заробляють самі та за різними обставинами сприймають чоловіків як щось непостійне.
Стрічка про втрату та як її пережити
Хоча стрічка і не розповідає про події військових часів, вона все одно є вкрай актуальною для сучасної України.
"Головна героїня стикається з травмою. Вона проходить прийняття, переживання, переосмислення. І, на жаль, за останні півтора роки – це той досвід, який став знайомим мільйонам людей. Можливо, для когось цей фільм стане терапевтичним досвідом", – розповіла режисерка Христина Тинькевич.
