Підпишіться на нас в Google
У підлозі церкви головного притвору румунського монастиря Драгомирна виявили стародавню кам'яну плиту з еллінськими письменами та трьома лавровими вінками. Про це повідомляє видання EVZ.
За даними істориків, сама обитель з'явилася на півночі Румунії (в історичному регіоні Молдова біля Сучави) приблизно в 1602–1609 роках стараннями митрополита Анастасія Кримки. Через активні торговельні шляхи сюди стікалося чимало реліквій, але знахідка в підлозі вразила навіть фахівців.
Розшифровку напису вперше надрукували в березні 1885 року в Лейпцигу, у журналі з епіграфіки. Це наука про написи на камені та інших твердих матеріалах. Мова тексту – давньогрецька, точніше іонійсько-аттичний діалект, яким говорили в Афінах та Іонії. Час створення – епоха еллінізму, приблизно III століття до нашої ери.
Що це за документ
Фахівці називають такі плити "телямон", а латиною їх звали "стела". Це важливий законодавчий документ – указ, або "псефізма", причому саме про "проксенію". У сучасній грецькій "проксенос" означає "консул", а "проксенія" – "консульство". У давнину ж це було почесне громадянство: одне грецьке місто дарувало його жителю іншого.
З документа вдалося дізнатися ім'я героя: ним виявився архітектор Епікрат, син Нікобула з Візантія (міста, де згодом постав Константинополь). Щоправда, назва самого міста, яке вшанувало майстра, на пошкодженому камені стерлася.
Яке місто могло видати указ
Текст напису в Румунії опублікував 1887 року Григоре Токілеску. Пізніше, у 1950–60-х роках, історик Д. М. Піпіді припустив, що громадянство греку з Візантіона могло дати місто Істрія або Томіс. Їх обидва заснував Мілет (місто на заході Малої Азії) у VII–VI століттях до нашої ери, а текст плити схожий на інші подібні укази звідти.
За даними видання, указ давав архітекторові Епікрату особливий статус громадянина нового міста. Ймовірно, він приїхав туди у службових справах.
Що відбувалося в ті роки
У той час Візантіон і Калатіс воювали за контроль над торговим центром у Томісі, який ще не був повноцінним містом. У III столітті до нашої ери в конфлікт втрутилася Істрія: або щоб допомогти Калатісу, або щоб захистити Томіс, адже вважають, що саме вона могла його заснувати. Не виключено, що Епікрат приїхав саме тоді, щоб запропонувати свої послуги, можливо, для відновлення того, що постраждало від воєнних дій.
Як плита дісталася Драгомирни, точно невідомо. За версією описаній у матеріалі, її могли привезти ченці чи купці, які йшли з Добруджі до Молдови. Можливо й інше: камінь спершу опинився в Бреїлі чи Галаці, а звідти його повезли до Сучави й монастиря. Будівельників, імовірно, зачепили напис і вигляд плити, тому вони поклали її в підлогу.
Інші цікаві знахідки
Раніше археологи знайшли в печерах артефакти, вчетверо старші Великої єгипетської піраміди. У скельному укритті в американському штаті Орегон під шаром вулканічного попелу лежали два кам'яні знаряддя з помаранчевого агату, на одному з яких збереглися сліди крові бізона. Вони залягали глибше за рештки вимерлих верблюдів і бізонів віком близько 18 250 років, тож люди могли жити в Північній Америці ще раніше, ніж прийнято вважати.
