Протягом 5 - 21 квітня 2012 р. Регіональний центр сучасного мистецтва «Арт-Шик» запрошує на персональну виставку київського художника Любомира Мартинюка.
Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 5 квітня о 18:00.
Любомир Мартинюк народився 1980 року, в селі Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області. Мистецьку освіту отримав у Косовському коледжі декоративно-прикладного мистецтва ім. В.І.Касіяна (відділення художнього розпису) та Львівській національній академії мистецтв (відділення сакрального та монументального живопису). Починаючи з 1998 року презентує свої твори в персональних та збірних виставках Івано-Франківська, Львова , Києва, Черкас. Живе і працює у Києві.
До експозиції увійшло близько 30 живописних полотен. Це пейзажі та зображення квітів, створені протягом 2010-2012 років під час сезонних пленерів. Емоційно піднесений, натхненний та відкритий для нових вражень, художник постійно перебуває у динаміці творення. «Мої роботи це плід пошуків. У мене мета творити легко та невимушено, щоб до цього дійти потрібно тисячі робіт намалювати» - розповідає Любомир Мартинюк. У своїх пошуках Любомир виступає продовжувачем традицій львівської живописної школи. В його роботах - шал кольору та експресія фактури.
Палітра Любомира обіймає широкий спектр кольорів та відтінків, напружено-насичених та лагідно-пастельних, які зіставляються у виразних контрастах або тяжіють до більш тонких поєднань. Широкі мастихінні мазки, вичавлені просто з тюбика фарби, цятки створюють фактурне підсилення кольору. Але за цими темпераментними засобами художньої виразності художник не забуває про об’єкт живопису, про натуру. Реальність у нього не відступає на другий план, а вибір теми не підкоряється спонтанності. Художник свідомо спрямовує свою творчість у русло пейзажу, натюрморту та портрету. Левову частину робіт складають зображення квітів. Це не випадково, адже майстерня художника розташована у самому серці Національного Київського ботанічного саду ім. М.М.Гришка. Квіти у художника постають найдосконалішими серед прекрасних Божих творінь а безкінечне багатство їхніх форм символізує одвічність та вічну мінливість буття.
