Поточна ситуація у російсько-українській війні поставила президента Володимира Зеленського перед вибором між двома варіантами – поганим і ще гіршим. Про це йдеться у публікації The Washington Post.
Як пише видання, українські та західні офіційні особи вважають, що Зеленський значною мірою застряг: Росія посилює авіаудари по українських тилах та повільно просувається на полі бою, США припинили надавати військову допомогу, а Європа не наважується зробити більше – і перспектив перемоги не видно.
"Статус-кво жахливий. Зараз боротьба зайшла в глухий кут, українці щодня гинуть на полі бою. Але українці кажуть, що припинення вогню також не може початися, тому що воно просто дасть росіянам час поповнити свої сили", – йдеться у публікації.
Автор статті зазначає, що переговори з президентом Росії Володимиром Путіним є політично токсичним варіантом для Зеленського. Українська громадськість категорично проти здачі території, і Путін не виявив готовності прийняти нічого, окрім капітуляції України перед його вимогами.
У той же час чи не головною проблемою для Зеленського є очікування його власної країни – очікування обіцяної перемоги та деокупації всіх українських територій, включно із Кримом.
"Розумні люди знають, що це нереально", – сказав виданню неназваний український депутат і додав: політичному керівництву "потрібно було колись скоригувати цю риторику".
Окрім проблем із західною допомогою перед українським політичним керівництвом постає і проблема дефіциту живої сили на полі бою – цю потребу Україна має закрити сама. Західний дипломат, що працює у Києві, охарактеризував ситуацію із непопулярним в народі законопроектом про мобілізацією як "політичний пінг-понг" між Офісом президента і Верховною радою.
"Ніхто не хоче насправді нести відповідальність на цьому етапі. Але це доведеться зробити. (...) Тож навколо цього також виникає соціальна напруга", — сказав дипломат на умовах анонімності.
Широкомасштабна мобілізація також створить економічні проблеми. Гроші на зарплати солдатам не можуть надходити безпосередньо з іноземної допомоги, і деякі галузі вже стикаються з нестачею робочої сили. Економіка України відчуває напругу через неодноразові ракетні атаки та обстріли безпілотників, спрямованих на енергетичну інфраструктуру, що також відлякує іноземні бізнес-інвестиції.
Неназваний український депутат заявив виданню, що в поточному статус-кво країна не проживе ще 10 років. Проте інші вважають, що боротьба може тривати навіть довше.
"Ніхто не буде поступатися територією, але люди розуміють, що її повернення може зайняти багато часу. Яку форму це може мати? Тут погляди різняться. Довга війна з остаточною перемогою? Раптовий колапс у російській структурі влади? Успішний контрнаступ? Але для цього потрібен зовсім інший тип підтримки, ніж той, який Україна має зараз", – заявив колишній міністр економіки України Тимофій Милованов.
Війна в Україні: стратегічні перспективи
Як писав УНІАН, західна преса переконує, що для України у поточній ситуації прийнятним був би варіант повоєнної Німеччини – згода на вимушену втрату частина території у сподіванні, що з часом ці землі вдастся повернути.
Колишня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр висловила переконання, що час грає на боці Росії. За її словами, ворог активно вчиться воювати, переймаючи більш ефективну роботу українських штабів, копіюючи наші більш фахові військові рішення.
