Володимир Путін опинився у пастці власних геополітичних помилок, які перетворили РФ на технологічно відсталу країну-вигнанця. Замість обіцяного статусу наддержави Кремль отримав розширення НАТО, повну економічну залежність від Китаю та затяжну війну з Україною без очевидного виходу. Британське видання The Telegraph опублікувало розлогий аналіз, де порівнює стратегію президента РФ не з грою гросмейстера, а з незграбністю містера Біна.
Відмова від модернізації: "первородний гріх" Кремля
На початку свого правління у 2000 році Путін мав реальний шанс перетворити Росію на сучасну європейську державу. Після епохи Єльцина країна потребувала інвестицій, відкритих ринків та прозорої конкуренції. Це зробило б Росію багатшою і дало б їй справжній вплив, але диктатор обрав інший шлях.
Він злякався свободи, зазначає автор матеріалу. Замість реформ Путін побудував систему тотальної цензури та кумівства. Замість інновацій - репресивний апарат, зробив ставку на контроль, а не на розвиток. Тепер Росія залишається однією з найбідніших країн Європи за показником доходу на душу населення. Вона безнадійно відстала від колишніх радянських сателітів, як-от Польща чи країни Балтії.
Парадокс НАТО та втрата впливу в Європі
В аналітичній статті The Telegraph називають розширення НАТО через вторгнення в Україну одним з найбільших фіаско Путіна. Разом із підвладними пропагандистами цей диктатор роками виправдовував свою агресію необхідністю зупинити розширення Альянсу.
Після широкомасштабно вторгнення в Україну Фінляндія та Швеція, які десятиліттями зберігали нейтралітет, миттєво приєдналися до НАТО. Кордон Росії з блоком збільшився на тисячі кілометрів.
Крім того, європейські країни почали стрімко переозброюватися та збільшувати оборонні бюджети. А ще вплив Москви на Європу "здувся" і тепер Кремль не має ресурсів, щоб шантажувати ЄС енергоресурсами, погрожуючи підняти ціни чи припинити постачання.
Росія як "молодший партнер" Китаю
Раніше Кремль претендував на паритет із Пекіном, але тепер це в минулому, зазначає The Telegraph. Війна з Україною зробила Росію критично залежною від китайських технологій та ринків збуту. Москва фактично перетворилася на сировинний придаток Піднебесної й втратила суб'єктність.
Путін змушений погоджуватися на невигідні контракти. Росія більше не є самостійним геополітичним гравцем на світовій арені і є інструментом у руках Китаю. Це принизливий фінал для лідера, який мріяв про відновлення імперії, пише автор статті.
Фатальна помилка в Україні: створення загартованого ворога
До 2022 року Москва мала сотні важелів впливу на Київ й активно використовувала газ, медіа та спільну торгівельну мережу для тиску на Україну, пише автор. Сьогодні все це знищено, адже повномасштабним вторгненням Путін власноруч перетворив Україну на свого найлютішого і найбільш підготовленого ворога.
Україна стала лабораторією військових інновацій. Тут створюють найкращі дрони та тестують тактику сучасної війни. Українська армія тепер - одна з найдосвідченіших у світі.
Путін хотів демілітаризації, а отримав надпотужну військову машину прямо біля свого кордону.
Пастка миру: чому Путін боїться зупинити війну
Мир став небезпечним для режиму диктатора. Кремль не може пояснити росіянам ціну свої цинічної авантюри в Україні й конкретно відповісти, за що загинули сотні тисяч солдатів армії РФ. Коли війна закінчиться, увага суспільства перемикнеться на внутрішні проблеми.
Росіяни побачать розбиту економіку та демографічну катастрофу. Вони відчують технологічну прірву. Путін не може зупинитись, бо мир означатиме для нього особистий політичний крах. Міф про його компетентність остаточно розвіявся, і тепер світ бачить лідера, який просто не здатен осягнути масштаби власної поразки.
Як ще оцінюють "успіхи" Путіна в геополітиці
Російський диктатор зазнав краху ще у лютому 2022 року, вважає відомий французький філософ та публіцист Бернар-Анри Леві. Він аргументує це тим, що Путін не виконав і вже не виконає жодного стратегічного завдання в Україні.
Російська "оборонка" на п'ятий рік широкомасштабного вторгнення в Україну теж стала помітно просідати. Тиск санкцій та обмеження нафтових доходів почали негативно впливати на роботу ВПК РФ.
Після початку операції США та Ізраїля проти Ірану кремлівський диктатор замислився над тим, що треба рятувати свій режим. Кільце навколо стратегічних інтересів Росії за кордоном поступово звужується.
