'Ніхто не в безпеці': The Economist розповів, що стоїть за новою хвилею атак РФ у Європі

Кампанія саботажу, яку РФ веде проти Європи, останніми місяцями настільки різко загострилася, що 18 вересня президент Франції Еммануель Макрон скликав лідерів французьких партій та кандидатів у президенти до Єлисейського палацу, аби повідомити їм про загрозу жертв серед цивільного населення. Про це пише The Economist.

"Ніхто не в безпеці", - зазначив він.

Політик додав, що росіяни хочуть "залякати нас і підірвати нашу підтримку українців".

Відео дня

Відомо, що днем раніше премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, посилаючись на розвідку, що Росія планує завдати ударів дронами чи ракетами по європейських країнах, які підтримують Україну, а потім запевняти, що такі удари були випадковими. 

Він зазначив, що РФ хоче "паралізувати" НАТО, перевіривши на практиці статтю 5 договору про альянс, яка передбачає, що атака на одного члена альянсу буде розглядатися як напад на всіх. Тому нерішуча реакція союзників поставить під сумнів це зобовʼязання. 

"Росія вже багато років проводить таємні операції та провокації, за які не може взяти на себе відповідальність, проти європейських країн. З початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році їх кількість зросла. Серед них - вторгнення розвідувальних дронів, хакерські атаки, підпали, поштові бомби, спрямовані проти вантажних рейсів, та замахи на керівників провідних європейських оборонних компаній. Останніми місяцями темпи таких таємних атак, схоже, знову зросли", - зазначає The Economist.

Аналітики та представники служб безпеки вважають, що російські операції мають три основні цілі:

  • спроба змусити європейські країни припинити підтримку України;
  • підвищення вартості надання цієї підтримки;
  • спроба представити НАТО як безсилу організацію.

"Складається враження, що ми переходимо від низки інцидентів у "сірій зоні" до безперервної кампанії", - зазначає Ендрю Томсон, колишній британський дипломат.

Журналісти нагадали, що за тиждень до того, як Туск та Макрон висловилися з цього приводу, італійські винищувачі, що виконували місію НАТО, збили безпілотник, навантажений вибухівкою, який влетів до Литви з Білорусі, а інші винищувачі, були підняті у повітря для перехоплення двох російських літаків, що порушили повітряний простір НАТО, 

"Того ж тижня російські дрони завдали удару по поїзду в Україні за 2 км від польського прикордонного переходу - незадовго після того, як цим маршрутом проїхали колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та кілька європейських чиновників з питань безпеки. У Нідерландах нещодавно роботу залізничної мережі було порушено внаслідок скоординованого розміщення труб і кабелів на коліях по всій країні", - підкреслили у публікації.

Також у серпні безпілотник, навантажений вибухівкою, врізався у вантажний літак, який використовувався для перевезення зброї для України, в аеропорту Лейпциг-Галле в Німеччині, хоча вибух не стався. Німецька влада звинуватила Росію в цій атаці та у відповідь закрила російський культурний центр у Берліні.

Водночас Томсон каже, що таких інцидентів набагато більше, ніж офіційно повідомляється. Часто вони спрямовані проти критичної інфраструктури або оборонних підприємств та включають "нещасні випадки", що пошкоджують ключове обладнання, проникнення на об’єкти, що мають важливе значення, а також спроби інфільтрації або вербування агентів.

"Невизначеність жертв щодо того, що саме сталося, ускладнює досягнення європейськими країнами консенсусу щодо відповіді. Інциденти розраховані так, щоб бути достатньо масштабними для того, щоб мати вплив, але при цьому залишатися нижче порогу, який би спричинив військову реакцію з боку НАТО", - підкреслює The Economist.

Як зауважив колишній співробітник розвідки НАТО Девід Каттлер, найбільше Москва поважає силу. 

"Якщо Європа не продемонструє, що вона достатньо рішуча, щоб стримати провокації, Росія продовжуватиме ескалацію. Поки що її провокації не мали катастрофічних наслідків – але могли б мати. Перешкоди на коліях можуть призвести до сходження поїзда з рейок. Атаки дронів на аеропорти можуть збити пасажирський літак. Найризикованішим підходом було б дозволити Росії продовжувати тиск, доки щось не зламається", - підсумувало видання.

Диверсії РФ - останні новини

Раніше The New York Times писало, що Росія нарощує диверсії в Європі, і це закінчиться випадковою ескалацією. Зазначається, що рдним із найсерйозніших епізодів стала невдала атака російських дронів по аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині.

Також після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році в Європі фіксувалися спроби помістити запалювальні пристрої на літаки кур'єрської компанії DHL, підірвати залізничні колії в Польщі, а також підпалити склади й торговельні центри в різних країнах. 

Водночас оглядач The Telegraph Девід Блер вважає, що Європу від Росії може захистити Україна. За йог словами, Німеччина могла б передати Україні крилаті ракети Taurus і дозволити наносити ними удари по військових цілях на території Росії.

Вас також можуть зацікавити новини: