Якісне та дешеве. Чи споживач хоче неможливого?

Криза скоротила доходи населення. Тепер ми хочемо витрачати менше, але отримувати якісний товар. Чи зможуть українські виробники відповісти на нову вимогу споживачів? Чи ми хочемо неможливого?

Криза скоротила доходи населення. Тепер ми хочемо витрачати менше, але отримувати якість товару, до якої звикли. Чи зможуть українські виробники відповісти на нову вимогу споживачів? А, може, останні хочуть неможливого?

Українське суспільство, як і суспільство розвинених країн, перетворилося на суспільство споживання. Збільшення доходів та покращення добробуту призводило лише до того, що люди пригнули купити більше товарів і продуктів на зароблені гроші. Виробники та продавці швидко прорахували цю тенденцію. З’явилися нові фахівці, завданя яких полягало в тому, щоб переконати споживача, що товар їхньої торгової марки кращий.

Протягом останніх років майже всі українські та й іноземні виробники рухалися в бік здорожчання своєї продукції. Все більше з’являлося продуктів у преміальному та субпреміальному сегменті, та все більше виробників відмовлялося від дешевих товарів на користь їхніх дорожчих аналогів. Останні роки ситуація виглядала майже абсурдно – інколи упаковка продукту коштувала дорожче, ніж сам продукт. А пояснити відмінність між продуктами преміум-сегменту та середнього сегменту інколи не могли навіть виробники. Вони казали, що ми продаємо не продукт, а ідею, статус, імідж тощо. У гонитві за дорожчим та престижним, ми забуваємо, що, вода, наприклад, має всього-на-всього втамовувати спрагу, а не бути ознакою статусу, жуйка за 2 гривні мало чим відрізняється від жуйки за 15 грн., хіба що упаковкою, а джинси за 2 тисячі гривень зроблені з того самого котону, що й за 200 грн. Виробники та продавці подбали, щоб споживачі про це забули...

Невідомо, до чого б прийшло суспільство, яке рухалося таким шляхом, якби криза не внесла свої корективи. Через скорочення заробітних плат, звільнення людей мабуть кожен з нас відчув потребу та бажання економити або, принаймні, частково обмежити споживання. За словами директора з розвитку бізнесу компанії POLARIS Brand Design&Development Юрія Ковальчука , стрес, породжений кризою, змінив психологію споживачів. На думку фахівців компанії, у світі відбулося брендове перенасичення – споживач відчув розчарування від емоційних та вигаданих переваг брендів і повернувся до базових цінностей. Тепер для споживача стало важливим те, що всередині, він не захотів переплачувати за красиву обгортку, оплачувати з власної кишені рекламу товару, яка робила цей товар престижнішим.

Але більшість виробників була неготовою до такої зміни настроїв споживачів. Для прикладу, на пивному ринку Росії всі нові бренди на продукти, що виводилися на ринок у 2008 році, були в преміальному сегменті. Тоді як споживач хотів економити...

Проте, покупець забажав отримувати не лише дешевший товар, а й товар такої самої якості, до якої він вже звик. Більшість виробників мабуть інтуїтивно відчула, що споживач чекає дешевшої продукції, та почала здешевлювати свої товари. Частина горе-виробників вирішила здешевлювати та економити не на тому – вони погіршували якість сировини, спрощували технології. У підсумку, споживач, що звик до продукту та до певної його якості, зразу відчув підміну та пішов геть.

Компанія POLARIS провела дослідження зміни настроїв споживачів. За словами директора зі стратегічного планування компанії POLARIS Brand Design&Development Святослава Маланова , виявилося, що понад 50% споживачів готові змінити свої брендові уподобання в продуктах щоденного вжитку. Але змінити на дешевший продукт високої якості. На думку фахівців компанії POLARIS, виробники, які оптимізують виробничі процеси для здешевлення кінцевого продукту, скоротять маржу, мають всі шанси “відібрати” частину споживачів, яка “метушиться” на ринку у пошуках ідеального за співвідношенням ціна/якість продукту. За словами С.Маланова, деякі компанії вже вловили новий споживчий тренд та встигли ним скористатися. Так компанія “Оболонь”, один із найбільших національних виробників пива та безалкогольних напоїв, у розпал кризи вивела на ринок новий бренд «Zibert» у ціновому сегменті середній мінус, а компанія «Селена» випустила підсилювач прального порошку «БОС», запуск якого створив нову категорію продуктів і забезпечує ріст продажу та доходів компанії, незважаючи на кризові явища в економіці.

"Відомо, що під час зниження доходів населення найбільш оптимальним є створення продуктів, які пропонують високу якість за невисоку ціну. Тому ми вирішили, знаючи, що розгортається криза, запустити новий пивний бренд у сегменті середній мінус - ТМ «Zibert». Завдяки виваженому підходу до організації виробництва та оптимізації витрат нам вдалося зменшити ціну, але зберегти високу якість нового продукту. Споживачі оцінили нашу пропозицію – вже у червні частка ТМ “Zibert” на ринку пива склала 2,6 %. Ми впевнені, що це не межа”, - прокоментувала ситуацію “Споживчим новинам” директор з продажу та маркетингу Олена Гарбарчук .

Висновок очевидний. Тепер споживач диктує свої умови виробнику. І від виробника залежить, чи залишиться він на ринку, запропонувавши затребувану якість за розумною ціною, чи ні. Споживач, як виявилося, вміє не лише йди на поводу маркетингових прийомів, а й, коли доведеться, виражати свій протест власним гаманцем, відмовляючись переплачувати за вигадані переваги товару. Але, це лише перші невпевнені кроки у правильному напрямку, і українському споживачеві треба ще вчитися та вчитися.

Олена Кучер (УНІАН)

УНІАН в Google News