Всупереч поширеній думці, Тихий океан розташований на більш високому рівні, ніж Атлантичний. Різниця може змінюватися в залежності від різних океанічних і атмосферних умов, але, за даними NASA, Тихий океан зазвичай приблизно на 20 сантиметрів вище Атлантичного. Про це пише IFLScience.
"Це пояснюється тим, що води Тихого океану тепліші, прісніші і менш щільні - фактори, які можуть викликати зміну обсягу води. Океанські течії, переважаючі вітри і припливні сили також можуть штовхати воду до континентальних околиць, змушуючи її "накопичуватися" в певних регіонах. Крім того, гравітаційне тяжіння континентів, островів і навіть підводних гір непомітно впливає на поверхню океану", - сказано в статті.
Відзначається, що насправді поверхня океану далеко не плоска - і мова йде не тільки про хвилі і припливи. Рівень моря місцями коливається на цілих 3 метри через складне поєднання температури, солоності, циркуляції і гравітації.
Складнощі будівництва Панамського каналу
Цікаво, що ця нерівномірність рівня моря була одним із спірних моментів, піднятих під час планування Панамського каналу, але в кінцевому підсумку виявилася незначною проблемою. Набагато складнішим завданням були пересічена місцевість, густі джунглі і болота, що кишать хворобами, розташовані на Панамському перешийку. Ці серйозні географічні та екологічні проблеми багато в чому стали причиною провалу французької спроби будівництва каналу в період з 1881 по 1889 рік. У статті сказано:
"Проект очолював Фердинанд де Лессепс, французький дипломат і ідейний натхненник успішного будівництва Суецького каналу в Єгипті. Очікуючи аналогічних труднощів при будівництві Панамського каналу, вони спочатку прагнули побудувати канал на рівні моря без шлюзів, але вони глибоко помилилися".
На відміну від плоских пісків Суецу, Панама представляла собою суворе поєднання нестабільного і гористого рельєфу. Прокласти пряму річку через Панаму було неможливо; інженерам довелося викопати величезні обсяги землі, побудувати складні дренажні системи і в кінцевому підсумку розробити спосіб подолання гірського рельєфу за допомогою гребель і шлюзів.
"Французи не усвідомлювали масштабність і складність цього проекту. Це було схоже на з'єднання двох різних світів", - сказав Дж. Девід Роджерс, професор геологічної інженерії в Університеті науки і технологій.
Цікаво, що проект в кінцевому підсумку був покинутий, оскільки робітники постійно гинули від спалахів тропічних хвороб, таких як жовта лихоманка і малярія, а непереборні інженерні труднощі постійно доставляли головний біль.
У наступні десятиліття США стали відігравати важливу роль на світовій арені і побачили величезні можливості. До 1904 року вони взяли на себе ініціативу і відновили проект з будівництва судноплавного маршруту через Америку.
В основі всього цього лежить складна система шлюзів, яка піднімає кораблі на озеро Гатун приблизно на 26 метрів над рівнем моря. За ними закриваються ворота, і кораблі проходять через внутрішню частину країни, після чого спускаються назад на іншу сторону за допомогою прісної води, що подається самопливом.
Інші цікаві новини про Землю
Стародавнє місто Джубба, розташоване в затопленій улоговині пустелі Нафуд в Саудівській Аравії, процвітає там, де колись панувала вода. Оточене високими дюнами і палючою спекою, це віддалене селище виділяється на супутникових знімках як клаптикова ковдра з яскравих зелених кіл, що свідчить про дивовижне сільськогосподарське життя, яке живиться прихованими ґрунтовими водами.
