Тарас Висоцький: Кількість населення у світі росте і попит на харчі є завжди більшим, ніж пропозиція. Тож міжнародний ринок готовий спожити весь надлишок, який нам не потрібен

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький розповів УНІАН, як уряд планує здешевлювати кредити під купівлю ділянок після запуску ринку землі й загалом підтримувати агровиробників у 2020 році, які нові перспективи очікують українських аграрних експортерів та чи може Міністерство аграрної політики знову стати окремою структурою.

Україна стоїть на порозі історичної реформи в аграрному секторі – відкриття ринку землі. Ще у листопаді Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про обіг сільськогосподарських земель. Друге читання очікувалося в січні, однак парламент так і не приступив до розгляду цього питання. Нардепи планують зробити це найближчим часом. І прийняття закону дозволить вже з жовтня запустити ринок землі в Україні.

Про те, як проходить підготовка до земельної реформи та про інші аспекти вітчизняного сільськогосподарського бізнесу, УНІАН розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Він координує аграрну політику країни з вересня 2019 року, після об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економічного розвитку та торгівлі в єдине відомство.

Президент в середині січня натякнув, що пора розділити деякі міністерства, зокрема, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Чи можна очікувати, що Міністерство аграрної політики повернеться?

Президент висловив цю ідею як рекомендацію. Зараз вона вивчається міністерством, тривають обговорення. Ми зможемо прокоментувати лише кінцеве рішення. Зараз, в межах дискусії, не можемо розголошувати деталі. Фактично було дано доручення президента визначитися до 4 лютого. Якщо буде прийняте рішення про реформування уряду, то його буде винесено на голосування у Верховній Раді.

Чи готові ви очолити це нове аграрне міністерство?

Скажу відверто, фізично часу над цим думати немає. Я - командний гравець. Яке рішення прийме команда, з таким я погоджусь.

Я - командний гравець. Яке рішення прийме команда, з таким я погоджусь / фото УНІАН

Які структури зараз координують аграрну політику в об’єднаному міністерстві?

Зараз є чотири структурних підрозділи – департамент аграрної політики, директорат аграрного розвитку, директорат сільського розвитку і директорат безпечності харчових продуктів. У кожного з цих напрямків є керівники, а у них - профільні заступники. Після кожного звільнення чи призначення повноваження між заступниками міністра перерозподіляються. Наразі я координую всі чотири напрямки.

Як об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економічного розвитку та торгівлі відбилося на сільськогосподарській галузі України?

Є чіткі напрямки, де відчуваються позитиви. В першу чергу, управління державними підприємствами та приватизація. Роками підприємства приносили збитки і не передавалися до Фонду держмайна, хоча на це підстави були. Оскільки профільні структури знаходяться якраз в Мінекономіки, після об’єднання міністерств вдалося швидко підготувати необхідні документи. Спочатку 493 підприємства були передані від Міністерства АПК в Мінекономіки, а в грудні – у Фонд держмайна. Зараз вони готуються до приватизації. Серед них ключовою є так звана «велика четвірка» - «Укрспирт», ДПЗКУ, «Аграрний фонд» і «Артемсіль».

Другий напрямок, який суттєво посилився після об’єднання відомств - розвиток міжнародних відносин, а саме промоція аграрного експорту. Стало можливим використовувати такий інструмент Мінекономіки як Офіс з просування експорту України.

На які нові ринки зможуть вийти українські аграрні експортери у 2020 році?

Для нас вже відкрився новий ринок яловичини в Китаї. Також ведуться активні перемовини відносно зони вільної торгівлі з Туреччиною, Сербією та Великобританією.

Британія є великим імпортером, і у зв’язку з Брекзітом Україна готова посилювати постачання у цю країну як класичних позицій агропродукції - зернових та олійних, так і з доданою вартістю - томатної пасти, меду, м’яса птиці і продуктів переробки зернових.

Країни Африки зацікавлені у поставках українських продуктів переробки олійних, молочної продукції, м’яса птиці, і, звичайно, зернових. Країни Південно-Східної Азії нарощують імпорт українських ягід і продукції садівництва.

Країни Африки зацікавлені у поставках українських продуктів переробки олійних, молочної продукції, м’яса птиці, і, звичайно, зернових / фото УНІАН

Чи має негативні наслідки для експортерів зміцнення гривні?

Ревальвація, яка почалася у вересні, наразі не впливає на темпи і фізичний обсяг експорту. За одинадцять місяців 2019 року експорт агропродукції з України у цілому склав понад двадцять мільярдів доларів, сорок відсотків з цієї суми припадає на експорт в ЄС.

У групі ризику ті виробники, які користувалися перевагами девальвації та низької ціни і недостатньо інвестували в бізнес. Але для тих, хто постійно вкладав у підвищення продуктивності, ревальвація гривні не є критичним фактором.

Специфіка агропродовольчої продукції така, що у зв'язку зі зростанням кількості населення у світі попит на харчі є завжди більшим, ніж пропозиція. Тому міжнародний ринок готовий спожити весь надлишок, який нам не потрібен для внутрішнього споживання.

Як міністерство планує підтримувати виробників у 2020 році?

Ми фокусуємося на створенні чесних правил гри і розвитку конкуренції. Плануємо оновити законодавство, яке не змінювалося з дев’яностих років, щодо контролю безпечності продукції – йде робота над фундаментальними законопроектами з ветеринарної медицини та захисту рослин. Також є цілі щодо сприяння розвитку підприємств на селі.

На цей рік у бюджеті на держпідтримку агровиробників передбачено 4 мільярди 240 мільйонів гривень. З них на здешевлення кредитів - 1,2 мільярда, на компенсацію під купівлю сільгосптехніки - 1 мільярд, на підтримку тваринництва – 1 мільярд, садівництво - 400 мільйонів, підтримку фермерства і суміжні програми – 400 мільйонів гривень.

На цей рік у бюджеті на держпідтримку агровиробників передбачено 4 мільярди 240 мільйонів гривень / фото УНІАН

Раніше уряд був готовий віддати всі 4 мільярди з програми держпідтримки-2020 на здешевлення кредитів під купівлю землі. Чому тепер залишили лише 1,2 мільярда гривень?

Це ініціатива самих аграрних асоціацій, які виступили з нею на нашій спільній зустрічі. На той момент законопроект про ринок землі було проголосовано лише в першому читанні, стало зрозуміло, що запуск стартує не раніше жовтня. Тому ми порахували, що продаж землі протягом останнього кварталу 2020 року, з урахуванням обмежень щодо іноземців та концентрації, буде незначним. І спільно вирішили, що для покриття цілей достатньо суми в межах 1,2 мільярда гривень.

Міністерство провело опитування серед пайовиків, і лише від п’яти до семи відсотків готові продати ділянки в перший рік після запуску землі. Якщо ці відсотки перерахувати у гектари, то це становить один чи трохи більше мільйона гектарів.

У пікові роки виплат після запуску ринка землі ця сума може суттєво збільшитися - до 12-13 мільярдів гривень.

Чому в січні парламент не розглянув питання ринку землі? Коли буде друге читання законопроекту?

Були більш термінові питання на цю сесію, тому друге читання законопроекту відклалося. Це - зміна податкового кодексу, в тому числі скасування «соєвих» правок, від яких аграрії несли збитки щодня. А з урахуванням того, що старт ринку землі запланований на 1 жовтня, то щодо нього дискутувати можна і в лютому. Думаю, що Верховна Рада зможе розглянути в другому читанні цей законопроект на початку нової сесії - в перший тиждень лютого.

Проте уряд не зупиняється в підготовці до запуску ринку землі. Всі завдання - створення Фонду гарантування кредитів, проведення інвентаризації земель, наповнення кадастру, дерегуляція та створення реєстру аграрних підприємств – продовжуємо виконувати згідно з графіком.

Уряд не зупиняється в підготовці до запуску ринку землі / фото УНІАН

Чи були якісь конфлікти інтересів при доопрацюванні законопроекту до другого читання?

Сам законопроект - це суспільний компроміс. Якщо говорити про конфлікти інтересів всередині влади, то у нас є дві політичні сили - ОПЗЖ і БЮТ, які принципово проти ринку землі, а не лише такого формату, який пропонується законопроектом.

Конструктивні пропозиції про п’ятдесятикілометрове обмеження до кордону, створення фонду розвитку сільських територій та інші від депутатських груп - були враховані.

Всередині «Слуги народу» була дискусія стосовно концентрації [в «одні руки»]: з початкових  двісті тисяч гектарів її було зменшено до десяти тисяч.

Фінальне формулювання законопроекту серед тих, хто готовий розглядати і голосувати за ринок землі, є зваженим, і ніяких конфліктів не викликає. Ми не протискаємо свій порядок денний за будь-яку ціну, а знайшли оптимальні рішення.

Як буде відбуватися здешевлення кредитів під купівлю землі?

До цього будуть залучені банки, в тому числі комерційні. Фермер оформлюватиме кредит, розпочинаючи виплату відсотків. Наразі щомісяця документи сплачених відсотків подаватимуться в міністерство, але ми інтегруємо це в реєстр аграрних підприємців для автоматичності процесу.

Держава компенсуватиме приблизно півтори облікові ставки НБУ, але так, щоб вартість кредиту була не більше, ніж п’ять відсотків. Можна брати кредит і під двадцять відсотків. Тоді п’ятнадцять відсотків компенсуватимуться за програмою підтримки, а п’ять платитиме фермер з власних коштів.

Якщо фермер взяв, наприклад, 1000 гривень, то платитиме за відсотками 200 гривень в банк, а наступного місяця міністерство виплачує через казначейство 150 гривень компенсації фермеру.

Фінальне формулювання законопроекту серед тих, хто готовий розглядати і голосувати за ринок землі, є зваженим, і ніяких конфліктів не викликає / фото УНІАН

Кредити під п'ять відсотків будуть доступні лише для малих фермерів?

Цей підхід стосується, скоріше, максимальної суми підтримки, яку можна отримати. В міністерстві дискутували в рамках компенсації відсотків за кредитами - від п'яти до десяти мільйонів гривень на одного суб'єкта в рік. Ми не дискримінуємо підприємства за розмірами. Просто є сума, яку держава може надати для підтримки. Якщо є більші потреби, тоді масштаб виробництва має дозволяти більше заробляти.

Які є гарантії, що всі фермери отримають доступ до грошових ресурсів?

Тут ми закладаємо два моменти. Перший - новостворений Фонд гарантування кредитів буде брати на себе ризики щодо малих підприємств, які не зможуть зробити перший внесок. Другий - ініціюємо зміни в бюджетний кодекс, які б чітко фіксували, що програма компенсації має працювати, мінімум, сім років, і певний відсоток коштів в держбюджеті має на неї закладатися.

Це не означає, що через сім років такої програми не буде, але ми виходили з того, що в середньому на землю беруть п'ятирічний кредит і сім років буде існувати саме гарантована програма. Але навіть потім відсотки все одно буде компенсувати держава.

Анна Нагорна

УНІАН в Google News