Закарпаття вже накрила друга хвиля коронавірусу / фото УНІАН

Погіршення ситуації з COVID-19 на Закарпатті: "Сценарій розміщення хворих в коридорах лікарень – близько"

Переповнені лікарні, перелякані люди, посилення карантину – ситуація з поширенням COVID-19 на Закарпатті вкрай сумна. Лікарі кажуть, люди занадто «розслабилися», перестали дотримуватися епідеміологічних вимог, сприйнявши послаблення як скасування карантину. УНІАН дізнавався, чого слід очікувати найближчим часом і чи можна якось запобігти песимістичним сценаріям.

Закарпаття вже накрила друга хвиля коронавірусу / фото УНІАН

Вісімдесят два, сімдесят чотири, вісімдесят, сто дев'ять, сто три і, станом на 24 червня, сімдесят вісім нових випадків зараження на COVID-19 – ситуація по Закарпатській області з поширенням коронавірусу за останні дні вражає, адже досі фіксували 23, 35 чи, максимум, 49 нових випадків щодня. Медики б’ють на сполох, і є чого: у медзакладах області І хвилі (до них віднесено 11 лікарень), зокрема, в обласній інфекційній лікарні, Центрі легеневих хвороб, міській лікарні в Ужгороді та районних в Мукачеві, Виноградові, Іршаві, Хусті, Тячеві тощо) станом на 23 червня заповнення ліжок сягнуло 58% (при граничному показнику 50%). В реанімаціях багатьох із них – жодного вільного ліжка. Такі загальні дані наводить директор комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна інфекційна лікарня» Закарпатської обласної ради Михайло Поляк. З його слів, заклади ІІІ хвилі заповнені стовідсотково (понад 150 пацієнтів), а в лікарнях ІІ-ї заповнення понад 57%.

«Хворі надходять щодня: одних виписуємо – інших привозять. Реанімації повні. Ми за минулий тиждень побили антирекорд, увійшли до списку областей, в яких ситуація найгірша. Усе це результат того, що був послаблений карантинний режим, а краяни подумали, що карантин скасували. Як наслідок – маємо різке зростання кількості хворих», - розповідає він.

За словами Поляка, якщо аналізувати тільки по обласній інфекційній лікарні, то тяжких пацієнтів із COVID-19 наразі побільшало. І, в середньому, це 10% від загальної кількості пацієнтів, досі було в межах 7-8%. «Кількість тяжких хворих збільшилася. Навіть ті, хто перебуває в середньому стані, можна сказати, наближені до тяжкого. Всі ці люди кисневозалежні», – додав він.

Станом на 24 червня вже 2 369 закарпатцям встановлено діагноз COVID-19, з них – 387 медиків та 150 дітей, одужали 845 осіб. За період епідемії померла 61 особа. За показником кількості хворих (за даними НСЗУ станом на 24 червня) Закарпаття посіло 8 місце в Україні.

З огляду на невтішну статистику за останній тиждень, ввечері 22 червня терміново зібралася регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Закарпатської облдержадміністрації. Тут і були озвучені цифри, які підштовхнули обласну владу до кардинальних рішень: станом на початок тижня кількість нових випадків СОVID-19 за останні 7 днів на 100 тисяч населення в Закарпатті сягнула 40,51 при заявленому показнику не більше 12 осіб на 100 тисяч. Ще один показник, який насторожив, – завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я I хвилі - 59,63% при заявленому показнику не більше 50%.

Зважаючи на ці цифри, вирішили скасувати послаблення протиепідемічних заходів, введених на території Закарпатської області рішенням цієї ж комісії 29 травня. Також комісія ухвалили низку рішень про посилення карантинних заходів. Зокрема,на перевалах при в’їзді до області – Яблунецькому (автодорога Н-09 «Мукачево-Рогатин-Львів») та Абранському (автодорога М-06 «Київ-Чоп») в ніч з 22 на 23 червня встановили контрольно-пропускні пункти і тепер пропускають осіб лише після проведення температурного скринінгу всіх пасажирів, фіксації часу перетину, номерів транспортних засобів та напрямку руху, місця відправки та прибуття транспортного засобу (пасажирів). 

З 25 червня по області скасовуютьусі планові госпіталізації в закладах охорони здоров’я, крім надання меддопомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, онкохворим та надання паліативної меддопомоги. Дозволено проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації, «…якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя або здоров’я».

Також заборонені на вихідніта свята регулярні і нерегулярні перевезення пасажирів громадським автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному сполучені (міжобласне регулярне сполучення заборонено ще минулого тижня, - УНІАН). Магазинам, аптекам, банкам, місцевим органам Пенсійного фонду України рекомендували з 11.00 до 13.00 приймати відвідувачів (споживачів) похилого віку і«…не допускати у цей час у приміщення молодь, яка часто може бути носієм коронавірусу без симптомів хвороби. Це європейська практика боротьби із розповсюдженням COVID-19, зокрема у Словаччині, Чехії та Угорщині». До всього, рекомендували суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі необхідності) зміни до режимів роботи тощо. 

До речі, цікавим і важливим пунктом рішення комісії є такий: «Сільські, селищні голови та працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану повинні завчасно попереджувати поліцію про проведення запланованих урочистих заходів, наприклад, укладання шлюбу, щоб правоохоронці змогли проконтролювати дотримання карантинних вимог і запобігали проведенню масових заходів». Вочевидь, внесли його до протоколу не дарма: попри карантин, уже є інформація про те, що в області гучно гуляють весілля, на які запрошені по 200 осіб... 

Лікар-інфекціоніст Віктор Петров розповів про причини різкого збільшення кількості хворих на COVID / фото УНІАН

Повернення карантину. Хто винен?..

Закарпатські медики в один голос кажуть, що причина загострення ситуації – недотримання карантинних вимог. Зокрема, лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук з Ужгорода Віктор Петров детально розповів УНІАН про причини такого різкого збільшення кількості хворих на COVID: «Послаблення карантину відбулося в перших числах червня. Люди вийшли на вулиці, почали активно спілкуватися, контактувати, і це призвело до інфікування. Минуло три тижні, отже, пройшов інкубаційний період, і Закарпаття в цьому сенсі не виняток. Також часто-густо є інфікування, пов’язані зі сферами обслуговування –сервісні послуги,надання медичних послуг, стоматологія. Частково вірус розповсюджується через недотриманнядистанції, спеціалісти не використовують чи неналежно використовують засоби індивідуального захисту, не проводять належним чином дезінфекцію».

На думку Петрова, негативно на людей впливає інформація із соцмереж про те, що захворювання не є важким.«Ці думки дуже легко поширюються, але вони хибні! Люди віком понад 45-50 років мають важкі форми», – уточнив лікар.

Ще однією причиною погіршення епідситуації інфекціоніст називає фейкові повідомлення про штучне створення статистики: «В електронних ЗМІ, в соцмережах продукуються фейкові новини, що комусь вигідно виставляти діагноз «коронавірус» без обстеження. Ці речі не відповідають дійсності! Ми маємо проблему з тим, що люди втомилися сидіти дома, люди звикли до активного спілкування, а в цьому були обмежені протягом кількох місяців, отож зараз надолужують», – додає Петров. 

Четверта причина полягає в тому, що, за словами інфекціоніста, частомедпрацівники дистанціюються від проблеми. В першу чергу, це стосується сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, які отримали право не приймати людей з коронавірусом, а дистанційно консультувати їх. Цього, на думку фахівця, допускати не можна.Адже в підсумку маємо той факт, що чимало пацієнтів звертаються до закладів охорони здоров’я із запущеними формами, у важкому стані, з двосторонньою пневмонією, із фіброзом легень... «Проблема і в тому, що середній вік сімейного лікаря на Закарпатті понад 47 років, а понад 20% лікарів– це пенсіонери, які зараз теж у зоні ризику, відповідно, не хочуть працювати і ризикувати собою, попри професійний обов’язок», – додає Петров.

Не слід забувати і про заробітчан: чимало українців під час карантину повернулися в Україну із неблагополучних у сенсі розповсюдження коронавірусу країн та регіонів, а отже, «привезли»  недугу додому. Далеко не всі дотримувалися вимог самоізоляції, отже, поширювали інфекцію. Зараз заробітчани намагаються знову виїжджати, повертатися на роботу в Європу, бо ж родини треба утримувати. Відповідно, роблять тести власним коштом. За інформацією Петрова, протягом тижня на Закарпатті заробітчанам проводять понад 2,5 тисяч тестів, що дає 5-7 нових випадків коронавірусу щодня. «Це особи, які не є хворими, але є носіями чи випадково інфікованими. Тобто, статистика збільшується, по суті, тими випадками, коли люди самостійно обстежуються», - розповів він.

Лікар-інфекціоніст додає ще один цікавий факт: клініка, в якій він працює, проводить медикам тести на антитіла до COVID-19: «Якщо аналізувати ці дані, тоза результатами квітня 10% медпрацівників мали імунітет, у травні –14-15%, у червні ми вже маємо близько 20%. І про таку ж кількість можна говорити в популяції».

Люди стомилися від карантину / фото УНІАН

Фейки, недовіра та необізнаність людей

На жаль, люди не тільки стомилися від карантину, а й вірять у фейкові новини щодо коронавірусу, які ширяться мережею зі швидкістю світла. Наразі «на слуху» розмови про те, що в якомусь селі на Свалявщині якийсь дідусь помер чи то від онкозахворювання, чи то від серцевого нападу, «а йому записали «коронавірус», і тест при цьому не робили для того, щоб лікарі отримали премії». Або ж про те, що пацієнтові заплатять 5 тис гривень, «якщо він погодиться, щоб йому поставили діагноз «коронавірус», а він два тижні посидить вдома на самоізоляції». Цікаво, що при цьому ніхто не пояснює, хто і навіщо ті гроші буде роздавати. А у розповсюджувачів таких чуток цих питань чомусь не виникає…

В цьому контексті дійсно варто згадати необізнаність людей. Парадоксальний випадок описав нещодавно закарпатський журналіст Віталій Глагола у своєму телеграм-каналі: «20-річний хлопець Веніамін із Кушниці на Закарпатті вирішив поїхати на заробітки. Він зібрав речі й зробив ПЛР-тест, який вимагає словацька сторона при перетині кордону. З цим тестом він приїхав у пункт пропуску «Малий Березний-Убля» на українсько-словацькому кордоні, показав тест і почув: «Хлопче, в тебе позитивний тест, ти не можеш їхати, в тебе COVID!»На це хлопець заперечив і сказав: «У мене позитивний тест, це значить, що все добре. Позитив – це добре, негатив – це погано, я знаю це з дитинства, тому не вигадуйте, а випускайте мене за кордон». Звісно, хлопця нікуди не пустили, викликали швидку і госпіталізували. А вся зміна прикордонників через цей випадок змушена була піти на 14-денну самоізоляцію.Будьте освіченими і не потрапляйте в такі ситуації, як Веніамін».

Та найбільшою проблемою є недовіра. Так, публікація інформації на місцевому сайті про заповнені лікарні та збільшення кількості важких хворих викликають серед закарпатцівнарікання, що «все це вигадки… лікарні насправді порожні, світло по вечорах не світиться у вікнах… доведіть кількість хворих відеозйомками».

Під однією з таких «ковідних» публікацій, свій коментар залишила лікарка-ендокринолог Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака Яна Свердлюк:«Відповідаю вам з епіцентру COVID – обласної лікарні. Маємо 60 пацієнтів, везуть ще, місць немає. Думаю, сценарій про розміщення людей в коридорах близько. Повірте, нарешті, в реальність ситуації. Чим більше хворих, тим більша впертість людей в запереченні ситуації. 80% пацієнтів, які лежать тут, не вірили у захворювання. Ви нам дуже допоможете, якщо елементарно надягнете маску. Бо інакше є великий шанс нашої зустрічі тут».

Інфекціоністи та епідеміологи вважають, що пандемія триватиме близько 2 років з різною інтенсивністю / фото REUTERS

Що на нас чекає у найближчому майбутньому

На думку фахівців, не треба очікувати, що якщо завтра знову запровадять тотальний карантин, стане краще. «Треба налаштуватися, що, принаймні по Закарпаттю, протягом найближчих двох тижнів будемо спостерігати період антирекордів, зростання кількості інфікованих. Але стабілізувати ситуацію до кінця року нам не вдасться, ми будемо мати кілька хвиль, і другу, і третю… Треба навчитися з цим жити і дотримуватися правил: використовувати засоби захисту, дотримуватися дистанції, дотримуватися самоізоляції в разі підозри, здійснювати максимальну санітарну обробку рук. Медики будуть і надалі в основній зоні ризику, бо вони найбільше контактують», – каже лікар-інфекціоніст Віктор Петров.

Інфекціоністи та епідеміологи вважають, що пандемія триватиме близько 2 років з різною інтенсивністю. Саме тому українцям слід об’єднатися і максимально дотримуватися правил. При цьому певний тягар повинна взяти на себе держава, як-от: періодичний скринінг людей, які «на передовій» – медиків, рятувальників тощо. Інша складна соціальна проблема, яку теж мусить вирішувати влада – підтримка родин, які втратили можливість заробляти, батьків із маленькими дітьми, які не можуть відводити дітей у садочки, і нерідко опиняються перед загрозою втратити роботу… «Якщо ці фактори будуть усунуті, люди повірять державі, і стабілізувати ситуацію буде набагато простіше», – додає Петров.

На питання, які ризики наразі найактуальніші, інфекціоніст каже – нестача місць у лікарнях та неправильна тактика щодо інфікованих. Керівник Закарпатської обласної інфекційної лікарні Михайло Поляк ще додає, що попри все, існує й проблема з медикаментами.

«На Закарпатті з обласного (153 млн грн,– УНІАН) та місцевих бюджетів було виділено одну з найбільших, у порівнянні з іншими регіонами, суму коштів на лікування та боротьбу з поширенням коронавірусної інфекції. За ці гроші було придбано чимало нового обладнання, засобів захисту, медикаментів. Але, враховуючи те, що досі інфекційки фінансувалися за залишковим принципом, а зараз потреба шалена, цього всього замало, – каже Поляк. – Так, засобами індивідуального захисту обласна інфекційна лікарня наразі забезпечена практично стовідсотково, а ось про медикаменти це не можу сказати, поки вони є, але ситуація змінюється постійно. Щоб ви розуміли масштаби: на лікування одного пацієнта витрачається, в середньому, до 20 тисяч гривень тільки на медпрепарати! Дуже часто доводиться при лікуванні ускладнень використовувати антибіотики, і далеко не ті, які є…»

Також, за словами фахівців, лікарні можуть робити закупки за кошти, виділені на боротьбу з коронавірусною інфекцією, тільки те, що передбачено урядом. Водночас є потреба у використанні тих препаратів, які не входять до цього переліку. Час від часу доводиться звертатися до меценатів, просити закуповувати необхідне, хоча волонтери на Закарпатті в цьому сенсі і так працюють постійно…

На жаль, ми, українці, чомусь дуже часто керуємося принципом «поки грім не вдарить, селянин не перехреститься…». Складається враження, що, щоб люди дотримувались елементарних правил, треба мало не біля кожного ставити по поліцейському – самостійного розуміння цього немає. Втім, насправді це не вихід. Вочевидь, можуть допомогти нові, підвищені штрафи за порушення епідвимог. Але паралельно держава повинна опрацювати питання соціальної підтримки окремих родин, більше роз’яснювати людям, що таке COVID-19 і наскільки він небезпечний (може, навіть за принципом дистанційного навчання – масово і по всіх телеканалах).А ще – переглянути принципи та підходи до надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Бо, з огляду на реальну ситуацію (а не ту, яку «бачать» окремі чиновники через призму сухої статистики), далеко не все у нас так гарно виглядає, як змальовують.

Наталія Петерварі

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter