Щорічно 11 липня в Україні згадують одну з найвидатніших українок в нашій історії. Це княгиня Ольга Київська - легендарна правителька Київської Русі, відома багатьма видатними вчинками. Православна церква за здобутки в поширенні віри зарахувала Ольгу до списку святих, рівних апостолам.
Про те, чим вона відома та чому варта нашої пам'яті, у День княгині Ольги ексклюзивно для УНІАН розповів Акім Галімов, засновник проєкту "Реальна історія", журналіст, який досліджує історію та створює історико-документальні проєкти.
- Коли День княгині Ольги - 11 чи 24 липня
- Чим відома княгиня Ольга - біографія
- Які реформи провела княгиня Ольга
- Як пов'язана княгиня Ольга і голуби - давня легенда
Коли День княгині Ольги - 11 чи 24 липня
Насправді, 11 липня - правильна дата, саме вона згадується як день смерті княгині у літописах. Просто раніше українські православні свята були привʼязані до календаря старого стилю і цей день випадав на 24 липня. Коли ж два роки тому Православна церква України перейшла на новоюлійанський календар, за яким живуть більшість православних церков у світі, то відповідно все синхронізувалося. З точки зору вшанування памʼяті княгині саме 11 липня - коректна дата, День рівноапостольної княгині Ольги.
Чим відома княгиня Ольга - біографія
Княгиня Ольга правила державою після смерті свого чоловіка князя Ігоря до повноліття сина Святослава як регентка і можемо припустити, що вона була однією з перших правительниць-реформаторок. Історики вважають, що Ольга зробила вагомий внесок у розбудову держави. Вона втримала владу для свого сина, адже без сильної регентки Русь, ймовірно, розпалася б на окремі племінні князівства.
Зрештою, Ольга стала першою християнською княгинею Русі, прийнявши хрещення у Константинополі й сприявши розбудові церков. Церква шанує її як рівноапостольну за закладання передумов хрещення Русі, яке потім реалізував її онук Володимир. Княгиня була канонізована 1547 року.
Які реформи провела княгиня Ольга
Загалом історики виділяють кілька моментів. Вона упорядковувала щорічний збір данини на відміну від хаотичного збору від Ігоря; створила погости — адміністративно-судові центри, сприяли розвитку торгівлі й права. У першу чергу зрозумілі правила, яких дотримувалися, викликали довіру в населення. Дослідники вважають Ольгу першою, хто започаткував у державі фактично систему оподаткування. Ольга ввела принцип грошової та натуральної данини, що дає стабільні надходження до казни, створила систему господарського обліку. Таким чином казна регулярно та планово поповнювалася, а отже, можемо припустити, з'явилися кошти на розбудову держави.
Як зазначає історик та публіцист Андрій Плахонін, одним із найголовніших джерел про Русь часів Ольги є книга візантійського імператора Костянтина Багрянородного, де, зокрема, описано механізм управління на території Русі та згадується збір податків. Історик Дмитро Гордієнко зауважує, що данину платили салом, шкурами тварин, воском і рабинями.
Ольга – можливо перша серед українських правителів, хто здійснив дипломатичний візит до Візантії. У найвідомішому давньоруському літописі, складеному близько 1110 року, прямо вказано, що Ольга вирушила до Константинополя (Царгорода) у 957 році. Її зустрічав особисто візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний.
"І прийшла Ольга до Царгорода, і побачив її імператор, і здивувався розумові її…" - Повість минулих літ
Як пов'язана княгиня Ольга і голуби - давня легенда
"Повість минулих літ" розповідає, що після того, як деревляни вбили чоловіка Ольги – князя Ігоря, який збирав данину вдруге за рік, вона вирішила жорстоко помститися. Спалення Іскоростеня – головного міста древлян, яке продовжувало чинити спротив — стало фінальним етапом. Те, що давній Іскоростень (сучасний Коростень) був спалений, підтверджують, зокрема, і археологічні знахідки.
У літописі зазначається, що Іскоростень був в облозі, але його не вдавалося взяти силою. Тоді Ольга послала до жителів Іскоростеня звістку: вона готова припинити облогу, якщо вони дадуть "данину по три голуби та по три горобці з кожного двору". Жителі віддали птахів, а Ольга наказала прив'язати до кожного птаха тліючу лучину, обгорнуту у ганчір’я, а коли настав вечір — відпустили птахів. Вони полетіли назад у свої гнізда — на дахи дерев’яних хат, хлівів, комор, які в той час були криті соломою або очеретом. Таким чином вогонь швидко охопив усе місто, яке згоріло вщент. Чи причетні птахи до спалення Іскоростеня — питання, каже Акім Галімов: "Особисто мені важко уявити весь цей процес, до того ж такий сюжет популярний у багатьох скандинавських сагах. Можливо, це лише вдало підбраний поетичний образ, яким описали палаючі стріли. Факт, що місто дійсно було спалане."
Засновник проєкту «Реальна історія», продюсер 1+1 media, громадський діяч. Він є автором та продюсером низки історичних проєктів, що розвінчують імперські міфи, російську пропаганду та популяризують історію. За освітою — журналіст, має великий досвід роботи в різних медіа. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
У червні 2024 року його команда презентувала новий масштабний проєкт-дослідження під назвою «Справжня історія Криму, Донбасу та Півдня України». У співавторстві з Русланом Шаріповим, сценаристом та ведучим 1+1 media, випустив книгу «Українські палаци. Відновлення історії. Золота доба», в якій висвітлюються питання популяризації історії знищених архітектурних пам’яток. Є ініціатором кампанії з порятунку пам’ятки Національного значення козацької садиби «Покорщина», що в Чернігівській області.
