Досвідчені садівники давно знають, коли прищеплювати вишню найкраще. Ідеальний період настає ранньою весною. У цей час починається активний сокорух - завдяки цьому живці або прищепа будуть швидше зростатися з підщепою.
У цьому питанні є три головні правила:
- кісточкові дерева прищеплюють на кісточкові;
- прищеплювати потрібно рослину з таким же терміном дозрівання;
- вік підщепи не повинен перевищувати 15 років.
Для першого разу найкраще використовувати найближчу культуру - вишню. Наприклад, для омолодження саду можна зробити щеплення на старе дерево. Якщо взяти морозостійкий сорт, то ви зробите свою вишню більш стійкою до хвороб. Таким же чином легко підвищити врожайність рослини.
Що можна прищеплювати на вишню
У мережі легко знайти різні поради, але не всі з них вірні. Так, досить спірне питання, чи можна прищепити вишню на абрикос, хоча цей варіант досить популярний. Вони належать до різних підгруп ботанічного роду, що сильно впливає на їхню сумісність.
Навіть якщо рослина приживеться, результат швидше за все розчарує. У такого дерева буде короткий термін життя, слабкий ріст і погана холодостійкість.
Ще одним поганим варіантом буде прищепити шовковицю на вишню, адже вони занадто різні.
Найкраще брати дику вишню або черешню. Також підійде і слива, хоча в неї сумісність гірша.
Якщо ви не знаєте, як прищепити черешню на вишню, важливо вивчити всі можливі способи і вибрати той, який підійде під конкретно ваш випадок.
Як прищеплюють дерева
Кісточкові дерева найкраще прищеплювати до кінця квітня. Правильні терміни - запорука того, що судинна система прищепи і підщепи "зростуться", все приживеться і дерево зміцніє.
Для щеплення краще використовувати садовий або канцелярський ніж. Також потрібно взяти:
- пилку;
- секатор;
- фіксуючу стрічку;
- антисептик;
- садовий вар;
- серветку або рушник, змочені водою.
Потрібно обов'язково підготуватися перед тим, як прищепити вишню, інакше щось може піти не так.
Існує безліч різних способів прищеплювати дерева, але ми розглянемо найпопулярніші.
Окулірування дозволяє мінімально травмувати підщепу. Навіть якщо прищепа не приживеться, розріз у корі дерева-основи заросте і не викличе проблем.
Для цього методу треба вибрати найміцнішу і найбільшу бруньку на живці. Зрізаємо її навскоси гострим лезом, захоплюючи трохи кору. Свіжий зріз прищепи обмотуємо вологою тканиною, щоб він не висох.
Далі робимо Т-подібний надріз, відвертаємо кору по горизонтальній смузі і вставляємо туди прищепу. Кору повертаємо на місце, герметизуємо все замазкою і щільно обмотуємо зверху ізоляційною стрічкою або скотчем.
Інша популярна техніка передбачає щеплення в розщеп. Навіть у новачків виживає 90% прищепи. Цей спосіб корисний, якщо потрібна заміна або оновлення крони. Головний мінус - підщепа сильно травмується в процесі. Живець приживляють на основні, скелетні гілки, товщиною від 3 см.
В якості прищепи беруть живець з мінімум чотирма бруньками. Його нижній край клиноподібно зрізають і обертають вологою тканиною. У цей час горизонтально спилюють верх підщепи і роблять там глибокий розщеп (3-4 см). Туди помістити прищепу, а краї треба туго стягнути і закріпити.
Останнім розглянемо просте копулірування. У цього методу є обов'язкова умова. Річ у тім, щоб усе вийшло, діаметр прищепи і підщепи мають збігатися.
Ще один недолік - це вразливість місця зрощування. Вітер або снігопад здатні механічно пошкодити його протягом перших кількох років.
Для цього способу зробіть косий зріз на прищепі та підщепі довжиною близько 4-5 см. Поєднайте їх зріз до зрізу і зафіксуйте.
Щоб зрозуміти, чи вийшло у вас зробити щеплення, потрібно почекати місяць. Якщо все успішно, то на дереві набрякнуть і розкриються бруньки.
