Волосся на обличчі у чоловіків є еволюційною рисою, яка сформувалася не з практичних міркувань, а як інструмент соціальної комунікації.
Доктор філософії Сем Гольдштейн у колонці для Psychology Today розповідає історію чоловіка, який вирішив пройти курс лазерної епіляції обличчя, бо втомився від щоденного гоління. Реакція оточення була показовою, адже дехто сприйняв це як "жертву гідності". Така емоційна реакція добре демонструє, наскільки глибоко борода вкорінена в уявленнях про маскулінність.
За словами автора, людина є одним із найбільш "оголених" ссавців. Порівняно з приматами, ми втратили шерсть, залишивши її лише на окремих ділянках тіла. Борода ж вирізняється тим, що росте у зоні максимальної видимості. Це наштовхує на думку, що її функція ніколи не була суто практичною.
З наукової точки зору, борода слугує еволюційним сигналом. Дослідження показують, що в історичному контексті вона асоціювалася зі зрілістю, статусом і домінуванням серед чоловіків. Довша й густіша борода могла візуально "збільшувати" людину - як фізично, так і психологічно, надаючи конкурентну перевагу. Крім того, для жінок чоловіча борода могла бути маркером статевої зрілості та біологічної придатності партнера.
Щойно біологічна риса закріплюється, її значення починає формувати культура. У різні епохи та в різних суспільствах борода символізувала силу, святість, бунт, інтелект, небезпеку або, навпаки, недбалість. Навіть зараз гоління може асоціюватися з конформізмом і "охайністю", тоді як борода - з нонконформізмом, зрілістю чи спротивом нормам. Водночас одне й те саме волосся може сприйматися як брутальне в одній культурі та як неохайне - в іншій.
Попри те, що борода давно не впливає на виживання, вона й далі має вагу, адже люди залишаються соціальними істотами. Ми постійно "зчитуємо" обличчя інших, а борода змінює це сприйняття, здатна як пом’якшувати риси, так і підсилювати відчуття сили й дистанції.
Нагадаємо, раніше дослідники з'ясували, яка пора року є більш сприятливою для початку нових стосунків.
