В Україні набув чинності закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Закон № 263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» був учора опублікований у виданні Верховної Ради "Голос України".
Читайте такожРада повернула кримінальну відповідальність за незаконне збагачення
У законі зазначалося, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Як повідомляв УНІАН, 31 жовтня Верховна Рада ухвалила президентський закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів. 25 листопада президент Володимир Зеленський підписав цей закон.
Цим законом Кримінальний кодекс України доповнено статтею 368-5 «Незаконне збагачення». Вона передбачає, що набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Під активами розуміються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Законом передбачено, що справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд. Позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.
