Донедавна на Великдень розписували яйця не курей, а лелек

Розмальовувати яйце був обов’язок жінки, і тільки дітородного віку... Розповідає науковий співробітник Львівського Інституту етнографії Марія Майєрчик…

Розписувати яйце вважалося обов’язком жінки, причому обов’язково дітородного віку. Розповідає науковий співробітник Львівського Інституту етнографії Марія Майєрчик.

Писанка своїм походженням сягає прадавніх часів, значно давніших, ніж біблейські. Яйце як символ використовували на самій зорі формування людства.

Достеменно невідомо коли на українських землях почали розписувати яйця. Писанок не знаходили у трипільській культурі (неоліт). Але орнаменти на жіночому одязі та глечиках трипільців потім повторювалась на українських розмальованих яйцях. Вважається, що всі ті кружальця, смужки, розети, сонечка, листочки - це найпростіша універсальна символіка, характерна для різних народів. Творення знаків генетично закладено в людині, й оці знаки повторюються в різних культурах і традиціях незалежно від географії та часу.

Глиняні розписані яйця знаходили в могилах антів, протослов’янських племен, які жили в Центральній Україні та існували паралельно зі слов’янами, а потім злилися з ними. В Україні спочатку розмальовували яйця диких птахів, потім свійських, але великих пернатих: качок, гусей. Цікаво, що до 17 століття на Великдень розписували яйця лелек, які тоді були одомашнені. Яйце запікали в печі, воно всихало і ще довго прикрашало стіл господарів. 

Розписувати яйце вважалося одвічним обов’язком жінки. У різних традиціях та місцевостях це робили дівчата, молоді або старші жінки, але обов’язково дітородного віку. З жінкою пов’язувалося життя, яйце було символом народженням. Бо ж птахи саме на яйці висиджували потомство. Оця незбагненна поява життя в неживому й символізує християнське свято Воскресіння.

У 19 столітті шкарлупу від свяченої писанки кидали у воду, вважаючи, що вона дійде до рахманів (це паралельний світ) і скаже померлим, що настала Пасха. Вважалося, що шкарлупа з писанки має лікувальну дію, примножує урожай... Писанка сама по собі скарбниця міфів та легенд.

Слід розрізняти  писанки та крашанки. Крашанки більш прості, їх фарбують за допомогою природних чи штучних барвників. Звісно, у давні часи колір діставали лише природним шляхом: зелений - з омели, червоний - з листя мальви та кори дуба. Найскладніше було добитися  срібного та чорного кольорів.

Раніше яйце розписували лише за допомогою бджолиного воску. Технологічно це було зручно: віск не пристає до яйця. Він добре прилягає до поверхні. На яйце наносилося спеціальним пристроєм - писаком - тоненька смужка розплавленого воску. Ним писали, як ручкою. Розмальовану писанку поміщали в жовтий барвник, потім виймали и висушували, знову розмальовували воском і клали у червоний барвник... Так робили кілька разів, потім віск знімали, і писанка сяяла усіма кольорами на темному тлі. Техніку розпису яєць зараз відтворюють у багатьох церковних майстернях.