ВСУ: звинувачення ГПУ безпідставні - судді присягу не порушували

11:02, 09 листопада 2011
Політика
6810 0

Прес-служба коментує заяву Гаврилюка

Верховного суду Верховний Суд України спростовує звинувачення Генеральної прокуратури в ухваленні низки незаконних рішень і порушення деякими членами ВСУ суддівської присяги.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі ВСУ.

У прес-службі нагадали, що 7 листопада заступник генерального прокурора України, член Вищої ради юстиції Михайло ГАВРИЛЮК провів брифінг, на якому повідомив журналістів про те, що судді Верховного Суду України незаконно змінили вироки 15 особам, що вчинили особливо небезпечні для суспільства насильницькі злочини, з довічного ув’язнення на позбавлення волі строком п`ятнадцять років.

У зв’язку з цим прес-служба Верховного Суду України повідомляє, що у 2009 році виникла проблема неоднакової судової практики, обумовлена визнанням Конституційним Судом України (Рішення від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99) покарання у виді смертної кари неконституційним. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, починаючи з 29 грудня 1999 року, втратили чинність положення санкцій статей Кримінального кодексу України 1960 року, що передбачали такий вид покарання, як смертна кара.

На виконання вказаного Рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України 22 лютого 2000 року прийнято Закон України № 1483-ІІІ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України», яким виключено з Кримінального кодексу України такий вид покарання, як смертна кара, та встановлено новий вид покарання – довічне позбавлення волі. Цей Закон набрав чинності 4 квітня 2000 року.

Таким чином, упродовж більше трьох місяців (з 29 грудня 1999 року по 4 квітня 2000 року) найсуворішим видом покарання за Кримінальним кодексом України 1960 року було позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років.

Разом із тим, розглядаючи справи про злочини, вчинені у зазначений період, суди по-різному застосовували норми кримінального закону: одні вважали можливим призначення таким особам довічного позбавлення волі, інші – призначали покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років.

Зазначена ситуація спричинила численні звернення до Верховного Суду України осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, вчинені ними у період з 29 грудня 1999 року по 4 квітня 2000 року, з клопотаннями про заміну довічного позбавлення волі позбавленням волі на п`ятнадцять років.

У зв`язку з цим у 2009 році на спільних засіданнях Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України було переглянуто ряд кримінальних справ у порядку виключного провадження та ухвалено рішення про заміну довічного позбавлення волі позбавленням волі на п`ятнадцять років.

Ухвалюючи такі рішення, Верховний Суд України виходив із того, що за злочини, вчинені у вказаний період, за які Кримінальним кодексом України до цього було передбачено покарання у вигляді смертної кари, до введення нового виду покарання – довічного позбавлення волі – засудженим могло бути призначено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на п`ятнадцять років.

Відповідно до вимог частини першої статті 6 Кримінального кодексу України 1960 року та частини другої статті 4 Кримінального кодексу України 2001 року, злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час його вчинення.

Перегляд цих кримінальних справ здійснювався за участю заступника генерального прокурора України, який вважав позицію заявників про необхідність заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на п`ятнадцять років позбавлення волі юридично обґрунтованою. Більше того, у ряді випадків підставою для перегляду вироків у такій категорії справ було подання Генеральної прокуратури України.

Слід зазначити, що всі ці рішення Верховного Суду України не скасовано і на даний час виконуються відповідними державними органами, а засуджені у цих справах особи відбувають призначене їм покарання.

Розуміючи, що правова ситуація із вказаного питання потребує юридичної чіткості й однозначності, Верховний Суд України ще 4 червня 2010 року звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення відповідних норм Конституції та Кримінального кодексу України стосовно дії в часі положення, що визначило заміну смертної кари довічним позбавленням волі.

Відповідне тлумачення цієї правової ситуації Конституційний Суд України дав у своєму Рішенні від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011.

Таким чином, заявляють у ВСУ, твердження заступника генерального прокурора України М.ГАВРИЛЮКА про те, що судді Верховного Суду України, які брали участь у прийнятті зазначених судових рішень, порушили присягу судді, є безпідставними.

Як повідомляв УНІАН, 7 листопада М.ГАВРИЛЮК заявив, що Вища рада юстиції відкрила провадження за порушення суддівської присяги членами Судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України, які у 2009-2010 роках незаконно змінили 15 особам вироки з довічного ув’язнення на 15 років позбавлення волі.

За його словами, до ВРЮ надійшли звернення народних депутатів, у яких містяться дані про порушення присяги вказаними суддями.

Водночас, на уточнюючі запитання журналістів М.ГАВРИЛЮК відповів, що до цих рішень стосовно осіб, які вчинили вкрай небезпечні для суспільства злочини, частково причетний весь склад суддів вказаної палати ВСУ.

Разом з тим, заступник генпрокурора зауважив, що відкриття провадження Вищою радою юстиції «ні в якому разі не пов’язане з ротацією у Верховному Суді», а також із переобранням найближчим часом його голови.

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter