Про це йдеться в пояснювальній записці до розробленого КБУ законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», яку має в своєму розпорядженні УНІАН.
Як повідомив президент КБУ Лев Парцхаладзе під час круглого столу 12 березня, чинне законодавство про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду не містить дієвих механізмів відселення мешканців з «хрущовок» і не вирішує завдання будівництва нового житла замість застарілого.
«На сьогоднішній день немає рішення, за яким принципом можна розселити людей. У сьогоднішньому законі прописано, що необхідна згода всіх мешканців», - зазначив він.
Крім того, відсутня мотивація для відселення мешканців «хрущовок».
Л.Парцхаладзе повідомив, що за основу законопроекту конфедерація взяла московський проект, за яким відбувалася реконструкція кварталів застарілого житла в Росії.
Суть запропонованого документа полягає в трьох ключових моментах. Перший з них передбачає, що наявність згоди мешканців на знесення не обов'язкова. Як альтернатива пропонується рішення про знесення аварійного будинку, яке приймає місцева громада, за наявності відповідного висновку Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій або іншої організації, що має ліцензію, про технічний стан будинку.
При цьому пропонується, що площа нового житла, що надається замість того, що зноситься, обчислюється згідно з коефіцієнтом від 1,3 і вище.
Разом з тим планується, що інвестор спочатку будує житло в тому адміністративному районі населеного пункту, в межах якого проводиться реконструкція кварталу, переселяє туди мешканців, а потім зносить старе житло і будує на його місці нове.
«Після визнання об'єкту, що перебуває в аварійному стані, після того як місцева громада проголосує за це рішення, будівлю можна відносити до знесення», - сказав Л. Парцхаладзе.
«Другий принцип, який ми хочемо закласти - щоб переселяти людей можна було в радіусі не більш як 500 метрів. І третє, що коефіцієнт, за яким надаватиметься нове житло, має бути від 1,3 і вище. Тобто при квартирі площею 70 кв. м нове житло має бути мінімум 100 кв.м. І обов'язково має бути з ремонтом», - пояснив президент КБУ.
На думку Л.Парцхаладзе, ці механізми дозволять приступити до реконструкції кварталів застарілого житла.
«Тоді закон запрацює, тоді буде цікаво людям одержувати нове житло, і тоді не буде того конфлікту, який людей лякає», - вважає він.
У свою чергу, народний депутат Ксенія Ляпіна висловила думку, що головна проблема з реконструкцією «хрущовок» полягає в тотальній недовірі мешканців до механізмів, що пропонуються державою. Вона вважає, що довіру населення здатен повернути соціально відповідальний бізнес.
На думку голови Ради директорів КБУ Олександра Ротова, Україна може піти двома шляхами в реалізації програми реконструкції «хрущовок» - проводити санацію житлових будинків, які перебувають у доброму стані, як це було зроблено в Німеччині, і зносити аварійні будинки.
За оцінками генерального директора компанії «Омокс» Олексія Кулагіна, з 47 млн. кв. м житла в Києві - 25 млн. кв. м застарілого житла і 5 млн. кв. м старого житла.
«Швидкість старіння з 2000 по 2005 рік була 400 тис. кв. м на рік», - зазначив він.
Гендиректор компанії вважає, що в законопроекті слід передбачити і питання заміни інженерних комунікацій в рамках реконструкції кварталів застарілого житла.
«Більше потрібно приціл робити на реконструкцію інженерних мереж, на реконструкцію транспортних магістралей. Тому що будь-яке нове будівництво в Києві — це тромб для транспорту та інженерії», - зазначив О.Кулагін.
Віце-президент холдингової компанії «Київміськбуд» Олександр Мороз відзначив, що забудовники будуть зацікавлені брати участь в реконструкції «хрущовок», якщо це буде багатоповерхова забудова.
«Жоден забудовник не зайде на проект, якщо його рентабельність буде нижча 7-10%», - вважає він.
За словами директора департаменту житлової політики Міністерства регіонального будівництва і ЖКГ України Віталія Шаповаленка, міністерство також розробляє зміни до закону про реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду і готово врахувати пропозиції конфедерації.
Проте, на його думку, в реалізації варіанту зі знесенням старого житла потрібно враховувати зниження купівельної спроможності населення.
«Із загального обсягу побудованого житла 30-50% квартир досі не розпродані. Навіть якщо ми і внесемо зміни до законодавства, то можливості будуть обмежені в реалізації такого механізму», - зазначив В.Шаповаленко.
Водночас Мінрегіон підтримує і варіант санації застарілого житлового фонду, оскільки ці роботи можна проводити без відселення мешканців, а витрати на санацію нижчі, ніж на нове будівництво.
За його оцінками, потенціал ринку санації застарілого житлового фонду України становить близько 400 млрд грн.
