Коли розмова заходить про те, в якій країні найвищі зарплати, Україну, як правило, не згадують. Рівень оплати праці в нашій країні помітно нижчий порівняно з країнами Європи, а мінімальна зарплата не покриває базових потреб. Фінансистка, незалежний фінансовий радник Олена Шепель пояснила, скільки мають отримувати українці і що буде, якщо не підвищувати "мінімалку".
- Яка зараз мінімальна зарплата в Україні - виплати та ціни
- Яка мінімальна зарплата в Україні буде справедливою
- Що станеться, якщо мінімальну зарплату не буде підвищено
Яка зараз мінімальна зарплата в Україні - виплати та ціни
Експертка пояснила, що до 2021 року мінімальна зарплата в Україні була законодавчо пов'язана з прожитковим мінімумом. Підняття прожиткового мінімуму автоматично призводило до підвищення мінімалки та соціальних виплат. Сьогодні, за словами експерта, цього немає, і мінімалка є фіксованою, хоча насправді в ідеальному варіанті мінімальна зарплата має дорівнювати прожитковому мінімуму або перевищувати його.
"Держава періодично оприлюднює офіційний варіант фактичного розміру прожиткового мінімуму", - каже Шепель. Так, за її даними, у грудні 2024 року Мінсоцполітики розрахувало фактичний прожитковий мінімум за листопад 2024 року, - на одну особу він становить 7461,64 грн. У розрахунках використано актуальні ціни за листопад 2024-го. Сума складається з усіх основних груп витрат, необхідних для проживання, таких як витрати на харчування (3824 грн), вартість непродовольчих товарів (1449 грн), вартість наборів послуг - комуналка, зв'язок, інтернет, транспорт та інші. Було обчислено усереднену цифру для всіх соціальних і демографічних груп населення.
Фінансистка нагадала, що держбюджетом на 2025 рік затверджено мінімальний розмір заробітної плати на весь рік на рівні січня 2024 року в розмірі 8000 грн, незважаючи на фактичне подорожчання товарів та послуг та інфляційні процеси. Водночас у березні цього року фактичний розмір прожиткового мінімуму становив уже 10800 грн.
Яка мінімальна зарплата в Україні буде справедливою
На думку Шепеля, з огляду на інфляцію та зростання фактичного прожиткового мінімуму, реальна мінімальна зарплата має становити не менше ніж 15 тисяч гривень.
Експерт вважає, що фактичний прожитковий мінімум охоплює тільки базові потреби, а мінімальна зарплата має забезпечувати:
- Освіту та розвиток: витрати на навчання, курси, книжки.
- Здоров'я: профілактичні огляди, стоматологічні послуги, вітаміни.
- Цифрову інфраструктуру: Інтернет, мобільний зв'язок, техніка.
- Непередбачені витрати: ремонт, ліки, допомога родичам.
- Відпочинок і соціальне життя: культура, подорожі, спорт.
"Ці витрати не враховуються в прожитковому мінімумі, але є необхідними для гідного життя", - вважає Шепель.
Що станеться, якщо мінімальну зарплату не буде підвищено
На думку експерта, відмова від перегляду мінімальної заробітної плати протягом двох-трьох років за одночасного зростання фактичного прожиткового мінімуму призводить до серйозних соціально-економічних наслідків, а насамперед - до реального збіднення працюючого населення. Шепель пояснює - якщо мінімальна зарплата залишається незмінною, а ціни на продукти, послуги, комуналку, ліки зростають (а це і є зростання фактичного прожиткового мінімуму), то купівельна спроможність мінімальної зарплати падає. За її словами, працівники на мінімалці фактично втрачають можливість задовольнити навіть базові потреби, а не лише "економлять".
Крім того, ще одним наслідком буде зменшення соціальних виплат, прив'язаних до мінімальної зарплати. Шепель пояснила:
"В Україні багато штрафів, податків, допомог, пенсій, виплат з безробіття та лікарняних прив'язані до мінімальної зарплати. Якщо мінімалку не переглядати, то ці виплати не зростають, навіть якщо фактична вартість життя зросла".
Серед наслідків, за підрахунками фінансиста, і більша тінізація економіки. Люди починають працювати "в тіні" або частково отримувати зарплати "в конвертах", бо офіційна мінімалка не дає змоги вижити. Це знижує надходження до бюджету і Пенсійного фонду. "Таким чином, держава втрачає контроль над ринком праці", - додала експерт.
Говорячи про наслідки, Шепель пояснила, що люди, які мають роботу, але отримують мінімальну зарплату, фактично опиняються за межею бідності. Це явище називають "працююча бідність".
Отже, підсумовує експертка, якщо мінімальну зарплату не переглядати протягом кількох років, а вартість життя продовжить зростати, то реальні доходи людей скоротяться, зростуть бідність і соціальна напруга, а держава втратить ефективність як регулятор і захисник населення.
Закінчила КНУ ім. Шевченка. Вивчала фінансовий аналіз та аналітику в Оксфорді. Фінансистка, ментор фінансового мислення, експертка та спікерка з питань корпоративних і персональних фінансів.
На її рахунку 50+ виступів в якості спікера на теми фінансів для бізнес-ком’юніті та підприємців. Вона фінансова експертка та спікерка мережі центрів Дія.Бізнес, Київської школи економіки, Міжнародної пивоварної корпорації Carlsberg, Найбільшого банку з українським капіталом ПУМБ та ін. 300+ українських бізнесів привела від хаосу до системи. Працювала фінансовою аналітикинею в Міжнародній фінансово-аудиторській корпорації Ernst and Young (Іспанія). Авторка експертних публікацій на платформах TSN.UA, Liga.net, РБК, ELLE, MC.Today та інших.
