На фоні нової політики президента США Дональда Трампа, який пообіцяв скоротити військову присутність США у Європі, європейські держави-члени НАТО розгорнули шалені перегони з підготовки до можливої конфронтації з Росією. Видання CNN проаналізувало, чи зможуть європейські армії закрити "діру", що може виникнути, якщо США дійсно виконають свої обіцянки.
Зазначається, що Європа може похвалитися достатньо великими й дорогими арміями, але вони "потребують серйозного припливу коштів та досвіду, щоб підготуватися до найгіршого сценарію". Зокрема, ідеться, останнім часом Велика Британія, Франція та Німеччина справді вклали кошти у свої застарілі армії, проте "може пройти кілька років, перш ніж вплив цих коштів буде відчутний на передовій".
Зауважується, що країни, розташовані ближче до кордону з Росією, рухаються швидше. Так, видання нагадало, що нещодавно міністр оборони США Піт Хегсет назвав Польщу взірцем самодостатності, "готовим інвестувати не лише у свою оборону, але й у нашу спільну оборону та оборону континенту". Але, зазначило видання, збільшення витрат Польщі на оборону більше пов'язане з її давніми напруженими відносинами з Росією, ніж із бажанням заслужити прихильність Трампа.
"Варшава та Вашингтон мають розбіжності щодо конфлікту в Україні; Польща роками попереджала Європу про загрозу, яку становить Росія, і непохитно підтримувала свого сусіда, який захищає територію від наступів Путіна", - ідеться у матеріалі.
США розміщують війська в Європі з кінця Холодної війни, і їхня чисельність зросла після повномасштабного вторгнення Росії, досягнувши близько 80 000 на континенті минулого року, пише CNN з посиланням на звіт Конгресу, але це розгортання поки значно менше, ніж у розпал Холодної війни, коли в Європі було розміщено майже пів мільйона американських військовослужбовців.
"Зараз майбутнє цих розгортань незрозуміле. Європейські лідери публічно закликали Вашингтон не скорочувати чисельність військ, але Трамп, Хегсет і віцепрезидент Джей Ді Венс чітко заявили про свій намір посилити військову присутність США в Південнокитайському морі", - ідеться у матеріалі.
Зараз більшість наземних та повітряних баз США розташовані в Німеччині, Італії та Польщі. Американські бази в Центральній Європі забезпечують противагу російській загрозі, тоді як військово-морські та повітряні бази в Туреччині, Греції та Італії також підтримують місії на Близькому Сході. Як зазначив Центр європейського політичного аналізу, ці місця служать "вирішальною основою для операцій НАТО, регіонального стримування та глобального проєктування сили".
Найважливішим же тримуючим фактором, який має Європа, наголошується, є її ядерні боєголовки. Адже на ранніх етапах війни в Україні російський диктатор Володимир Путін неодноразово натякав на використання ядерної зброї, чим викликав страх у світі.
"Але ядерне стримування - це сфера, в якій Європа сильно залежить від США. Велика Британія та Франція - дві європейські країни, що володіють ядерною зброєю, - мають лише близько десятої частини російського арсеналу. Однак американський ядерний арсенал приблизно дорівнює російському, і десятки цих американських боєголовок розташовані в Європі", - пише CNN.
Загроза війни НАТО і РФ
Як повідомляв раніше УНІАН, європейців закликали підготуватися до війни, зокрема Єврокомісія порекомендувала всім жителям ЄС запастися запасами їжі та води щонайменше на 72 години. Про такий можливий сценарій ідеться у проєкті "Стратегії Союзу готовності", з яким ознайомилося видання Politico.
Нещодавно німецький історик, професор з Потсдамського університету Зенке Найтцель припустив, що наступне літо стане останнім мирним літом у Європі. На його думку, напад Росії на Литву можливий вже цієї осені. Свої побоювання він пояснив тим, що "ситуація у сфері безпеки у світі змінилася" через російського диктатора Володимира Путіна, а також через політику президента США Дональда Трампа.
25 квітня гелікоптер РФ залетів до Польщі, порушивши її повітряний простір над територіальними водами в Балтійському морі. У Збройних силах Польщі заявили, що Сили та засоби протиповітряної оборони перебували в постійній готовності для забезпечення безпеки повітряного простору, і припустили, що "характер інциденту свідчить про те, що Росія перевіряє готовність наших систем ППО".
