У Києві в день загибелі Василя Стуса представили біографічний фільм "Заборонений", який розповідає про нелегку долю українського поета та дисидента.
На прем'єру, яка відбулася в кінотеатрі "Оскар" 4 вересня прийшли актори, що виконали головні ролі у фільмі, знімальна група, а також українські знаменитості: Ніна та Тоня Матвієнко соліст групи "Антитіла" Тарас Тополя з дружиною Alyosha, Василь Вірастюк, Ірма Вітовська, екс-"кварталівець" Денис Манжосов, екс-міністри Володимир Омелян, Євген Нищук і Віталій Зубко.
Про фільм
Фільм показує етап становлення Стуса як поета і борця за українську культуру, а також про марних спробах тоталітарної радянської влади спокусити поета продати душу за «свободу».
Як зазначив режисер Роман Бровко: «Постать Василя Стуса досить відома для всіх, але ця історія відкриває резонансні маловідомі факти. Далеко не всі знають, що ув'язнений Василь Стус був висунутий на Нобелівську премію. Тільки смерть відокремила Стуса від цієї нагороди, адже її вручають посмертно. Для Стуса вона стала неминучим наслідком його принципової позиції, а для радянської влади була зручним виходом з напруженої ситуації».
Фільм стосується ключових подій біографії Василя Стуса: знайомство з дружиною, відносин з убитої в 1970 році художницею-дисиденткою Аллою Горською, передумов для другого арешту й ув'язнення, яке спричинило смерть поета.
За словами творців, стрічка "Заборонений" є консенсусом між правдою і художньою історією. Не всі події, що відбувалося в той час, режисерам можна було показати так, як хотілося б. Наприклад, прізвище Медведчука у скандальній сцені називати не можна було.
"Проблема виникла спочатку. У нас була одна сцена в СІЗО, де Стус спілкувався з адвокатом Медведчуком. Звичайно, свідків розмови немає. Дисиденти переказували, про що там говорилося, але було важко відновити. Тому ми не могли пустити цю сцену на екран. Єдине, на що ми могли спиратися - показати сцену суду, і показати її документальним способом. Просто взяти матеріали справи і передати їх за допомогою нашого юриста, який нам пояснював наші права і чого ми робити не можемо (зокрема, виривати слова з контексту). Тому ми зробили сцену в документальній манері. У кіновиробництві Західної Європи і США існує правило, що якщо на екрані буде відображено особа, яка ще живе, то потрібно від нього отримати дозвіл на використання імені та прізвища. Оскільки це було важко, то єдине, що нам дозволяв закон - це відтворити матеріали суду... Я як режисер сприймаю цю сцену як компроміс, який народився під час цього скандалу. Тобто, ця сцена - баланс того, що нам дозволив зробити закон", - розповідає режисер фільму Роман Бровко.
Та й як правильно помітив один з творців картини, зі стовідсотковою вірогідністю про те, що відбувалося, можуть розповісти тільки товариші Стуса, що знаходилися з ним поруч в той час, наприклад, Левко Лук'яненко, якого з нами вже немає.
Творці "Забороненого" підкреслили, що "картина розрахована не на фахівців, а на школярів, студентів та людей, яким тільки належить познайомитися з іменем Стуса і явищем шістдесятництва.
Що ж, можливо, цим можна якоюсь мірою виправдати моменти у фільмі, викликають запитання. Наприклад, досить дивно в стрічці виглядає історія гомосексуальних відносин начальника в'язниці, в якій сидів Стус зі своїм заступником, що за сюжетом, має саме безпосереднє відношення до загибелі поета.
Про історичну достовірність фільму можна багато сперечатися, але головне все ж полягає в тому, які емоції викликає "Заборонений". А за цим критерієм він заслуговує на високу оцінку - досить було глянути на обличчя глядачів у залі з очима, повними сліз і почути шквал оплесків по завершенню фільму, невгамовний кілька хвилин.
В український прокат фільм виходить 5 вересня.
Як повідомляв УНІАН, у вересні 2018 року навколо фільму вибухнув скандал через те, що з стрічки нібито прибрали сцени з проросійським політиком Віктором Медведчуком, який був адвокатом Василя Стуса. Кума Володимира Путіна часто звинувачують у порушенні адвокатської етики в процесах над Стусом та іншими дисидентами.
