
Німецький актор та культова постать світового артхаусу Удо Кір, який прославився ролями у стрічках "Мій особистий штат Айдахо", "Плоть для Франкенштейна" та "Кров для Дракули", помер у неділю вранці у віці 81 року.
Як передає Variety, про смерть повідомив його партнер, художник Делберт Макбрайд. За понад п’ять десятиліть кар’єри Кір знявся у більш ніж 200 фільмах і працював з режисерами та митцями, що формували сучасний кінематограф, - від Енді Воргола та Райнера Вернера Фассбіндера до Ларса фон Трієра та Гаса Ван Сента.
Світове визнання він отримав у 1970-х, коли зіграв головні ролі у "Плоті для Франкенштейна" (1973) та "Крові для Дракули" (1974), створених Полом Морріссі та Ворголом. Ці роботи стали провокаційними переосмисленнями класики жахів, а Кір - новим обличчям авангардного кіно.
Далі актор активно працював у Європі та знявся у низці картин Фассбіндера, включно з "The Stationmaster’s Wife", "Третім поколінням" і "Лілі Марлен". На Берлінському кінофестивалі він познайомився з Гасом Ван Сентом, який допоміг акторові розпочати кар’єру в США та отримати дозвіл на роботу. Американському глядачу Кіра вперше широко представили у фільмі "Мій власний штат Айдахо" (1991), де він грав разом із Рівером Фініксом та Кіану Рівзом.
На початку 1990-х Кір почав довгу співпрацю з Ларсом фон Трієром, зігравши у фільмах "Епідемія", "Європа", "Розбиваючи хвилі", "Танцюючи в темряві", "Догвіль", "Меланхолія" та "Німфоманка. Частина II". Паралельно він знімався у великих голлівудських проєктах: "Ейс Вентура: Детектив з розшуку домашніх тварин", "Армагеддон", "Блейд".
Останнім часом Кір знявся у фільмі Клебера Мендонси Філью "Таємний агент", за який Вагнер Моура отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі 2025 року.
Біографія Удо Кіра
Удо Кірспе народився 14 жовтня 1944 року в Кельні у лікарні, яку під час його народження бомбили союзні війська. У 18 років переїхав до Лондона, де познайомився з Райнером Вернером Фассбіндером і вирішив стати актором.
За свою кар’єру знявся у понад двох сотнях фільмів і став однією з головних постатей незалежного та артхаусного кінематографу. Протягом життя активно працював у Європі та США, співпрацював з Енді Ворголом, Полом Морріссі, Гасом Ван Сентом, Вернером Герцогом, Майклом Беєм і Ларсом фон Трієром.
Багато років жив у Лос-Анджелесі та Палм-Спрінгз, колекціонував мистецтво, займався архітектурою й був постійним гостем місцевого кінофестивалю, де мав велику любов глядачів.