
25 червня 2026 року в український прокат вийшов супергеройський екшн "Суперґьорл" (Supergirl). Чи вдалося творцям фільму вразити глядачів новим поглядом на добре відому персонажку, читайте в огляді УНІАН.
Трохи передісторії
Протягом останніх кількох років супергеройський жанр переживає не найкращі часи – частково публіка від нього втомилося, а частково погіршилася якість. На хвилі успіху "Саги нескінченості" від Marvel студії кинулися пачками знімати цілі кіновсесвіти, перенасичуючи їх новими персонажами та зірковими камео. Втім, в підсумку бажання наситити спраглого глядача зіграло з ними злий жарт.
І саме у ці скрутні для жанру часи режисер Джейсм Ганн, який встиг зняти успішні блокбастери "Вартові галактики" для Marvel та "Загін самогубців: Місія на виліт" для DC, взявся за розвиток оновленого кіновсесвіту останнього.

Невдовзі він оголосив перші десять проєктів – по п'ять фільмів і серіалів, одночасно пообіцявши, що жоден з них не буде запущений у виробництво, поки у них не буде ідеального сценарію.
Про що фільм
"Суперґьорл" – це вже другий повнометражний фільм від DC Studios Джеймса Ганна після минулорічного "Супермена", у фіналі якого епізодично з'явилася нинішня центральна героїня.
За сюжетом фільму, 23-річна кузина Супермена – Кара Зор-Ел безцільно блукає галактикою в пошуках алкоголю та бійок. На відміну від свого ідеального родича, дівчина геть зневірена і, схоже, взагалі не розуміє, чого вона хоче від життя.
Під час однієї з таких "сумних вечірок" на честь свого дня народження, Кара перетинається з 13-річною Руті Мері Нолл, яка прагне помститися безжальному лідеру космічних піратів Крему з Жовтих пагорбів за вбивство її родини. Спочатку наша Супердівчина, яка в принципі не дуже переймається чимось, окрім заливання власного горя, не хоче допомагати сміливій дівчинці, однак коли Крем ранить її улюбленого пса Крипто смертельною отрутою, вона погоджується вистежити піратів, щоб отримати протиотруту.
У цьому квесті Кара не лише нарешті робить щось корисне, але й отримує шанс пізнати себе і своє справжнє покликання.
Актори і персонажі
Вперше у коміксах Супердівчина була представлена у 1962 році як жіночий аналог Супермена, чий образ експлуатувався в графічних романах ще з 1938 року. Втім, протягом десятиліть вона все одно залишалася в тіні свого знаменитого двоюрідного брата. Найбільш відомі появи Супердівчини на екранах на сьогоднішній день – Гелен Слейтер у однойменному фільмі 1984 року, що був нещадно рознесений критиками, та Саша Кейл у "Флеші" 2023 року, який був "похований" громадськістю ще до виходу через скандальну персону Езри Міллера. Тим часом, на телебаченні образ героїні втілювали Лора Вандервурт у серіалі "Таємниці Смолвіля" (2001-2011) та Мелісса Бенойст у "Супердівчині" (2015-2021).
Спочатку ходили чутки, що Кейл продовжить виконувати роль Супердівчини і в наступних проєктах DC, однак Джейм Ганн, перейнявши управління франшизою, вирішив кардинально змінити акторські склади і самих персонажів.
В результаті на початку 2024 року стало відомо, що цю роль отримала зірка серіали "Дім дракона", австралійка Міллі Алкок. При цьому Ганн обіцяв глядачам зовсім новий погляд на персонажа, а робоча назва фільму була "Супердівчина: Жінка завтрашнього дня".

Втім, на виході ми скоріше отримали підлітку-бунтарку, а не сильну жінку. Сама по собі Алкок доволі харизматична і наче і непогано впоралася з роллю, однак персонаж виявився доволі примітивним і таким, що не викликає багато симпатії. Можливо, у наступному проєкті "Людина завтрашнього дня" (2027), де Супердівчина вже працюватиме в парі з Суперменом, ми отримаємо більший розвиток персонажа і сильну героїню, але поки це схоже на дитячі розваги.
14-річна англійська акторка Ів Райдлі (серіали "Проблема 3 тіл", "Відьмак") втілила образ ситуативної напарниці Кари – Руті, а бельгійський актор Маттіас Схунартс ("Іржа і кістка", "Лофт", "Дівчина з Данії", "Стара гвардія") – головного антагоніста Крема.

Водночас Девід Крамхолц ("Гарольд і Кумар відриваються", "Оппенгеймер", серіал "Сантехніки Білого дому") та Емілі Бічем ("Малюк Джо", "Круелла", серіал "1899") зіграли батьків Кари – Зор-Ела і Алуру Ін-Зе.

Тим часом, Джейсон Момоа ("Форсаж 10", "Minecraft: Фільм", франшизи "Аквамен", "Дюна", серіал "Гра престолів"), який вже грав у фільмах за коміксами DC супергероя Артура Каррі / Аквамена, тепер втілив образ суперлиходія / антигероя Лобо – інопланетного найманця і мисливця за головами з планети Кзарнія, який вимушено ненадовго об'єднав зусилля з Каррою і Руті.
Сцена після титрів
Фанати фільмів за коміксами вже давно звикли, що вони мають сцени після титрів – Marvel до цього привчив, а DC тенденцію підхопив.

Втім, у випадку з "Суперґьорл" на них очікувати не варто – можна сміливо йти з зали кінотеатру після фінального кадру на початку титрів (хіба що ви не хочете вшанувати довжелезний відділ візуальних ефектів), оскільки жодних додаткових сцен там немає.
Реакція на фільм
Світова прем'єра фільму відбулася 22 червня 2026 року в Брукліні, і перші рецензії про фільм доволі критичні.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,1 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 57% схвалення від критиків. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його в 50 з 100 балів, що відповідає характеристиці "змішані або середні відгуки".
Наш вердикт
Анонсована як "абсолютно новий погляд на добре відому героїню" стрічка "Суперґьорл" на тілі виявилася доволі примітивною підлітковою мішаниною з пласкими персонажами. Сама Кара Зор-Ел часом навіть дратує своїм депресивно-пофігістичним підходом до життя, що їй аж якось і співпереживати не хочеться. При цьому показово підкреслюваний на кожному кроці панк-рок стиль героїні виглядає не дуже щирим. Не дотягує вона якось до справжньої сильної "бед-гьорл", якою вона хоче здаватися.
Головні конфлікти у фільмі доволі пласкі та передбачувані. Крем – просто дрібний поганець (скоріше карикатурний, ніж жахаючий), який перебивається якимись там грабунками і залякуваннями, але навіть не прагне знищити якусь планету, а мотивації героїнь розібратися з ним базуються виключно на власних інтересах – Руті хоче помститися за смерть батьків (що вона пафосно декламує за кожної можливості), а Кара врятувати собаку (яка для неї важливіша за все на світі – втім, тут не засуджуємо).

А ще у фільмі дуже багато запозичень з інших космічних саг – від "Зоряних воєн" до тих же "Вартових галактики". Загалом, це свого роду "Вартові галактики" на мінімалках – набиті бійками в космічних барах і "гьорл-павер" саундтрек з допотопного плеєра, але вже без таких харизматичних персонажів та дотепних діалогів.
На виході "Суперґьорл" – це фільм, який не можна назвати таким вже й поганим, як, наприклад, "Марвели" чи "Мадам Павутина", але й нічого прям "вау" він в собі не несе. Скоріше проміжний прохідний проєкт, без якого кіновсесвіт цілком міг би обійтись, а передісторію персонажки можна було б просто коротко вкласти в якийсь інший фільм чи серіал.
І найсумніше тут те, що ми отримали вельми посередню роботу від такого чудового режисера, як Крейг Гіллеспі ("Ларс і справжня дівчина", "Нічка жахів", "Я, Тоня", "Круелла", "Дурні гроші", серіал "Пем і Томмі"), але без його фірмового гумору та нестандартного бачення. Ще одно свідчення того, що далеко не всі титуловані режисери з "серйозного кіно" можуть так само добре працювати в супергеройському жанрі.
Загальна оцінка – 5,5 з 10 балів.
***
Про інші новинки цього тижня в кінотеатрах читайте в нашому окремому огляді. Також ви можете ознайомитися з добіркою найкращих серіалів червня 2026 року.