Між авторкою "Гаррі Поттера" Джоан Роулінг та виконавицею ролі Герміони, Еммою Вотсон, знову виник конфлікт через публічні заяви акторки.
Як відомо, коли письменницю почали звинувачувати у трансфобії, Вотсон та її колеги по знімальному майданчику відкрито виступила проти авторки. У нещодавньому подкасті On Purpose with Jay Shetty Вотсон заявила, що дорожитиме своїми минулими стосунками з письменницею навіть попри їхні розбіжності щодо трансгендерних людей:
"Я справді не вірю, що мій досвід роботи над "Гаррі Поттером" і мої переконання у підтримці транслюдей взаємно виключають одне одного. Я можу любити й цінувати те, що мала завдяки Джо, і водночас не погоджуватися з її поглядами. Я ніколи не повірю, що одне заперечує інше. Той особистий досвід, який я отримала з нею, я завжди зможу зберегти й берегти".
Ці слова викликали безліч обговорень у мережі, тож Роулінг відреагувала на цю заяву великим дописом у мікроблозі X. Вона підкреслила, що Вотсон та її колеги по фільму мають повне право сповідувати ідеологію гендерної ідентичності. "Такі переконання захищені законом, і я не хотіла би, щоб хтось із них зазнав загрози втрати роботи, насильства чи смерті через них", - додала Роулінг.
Водночас письменниця обурилася тим, що Емма Вотсон та Деніел Редкліфф вважають, ніби колишня професійна співпраця дає їм особливе право публічно критикувати її та її погляди.
"Через роки після того, як вони закінчили зніматися в "Гаррі Поттері", вони продовжують виконувати роль фактичних речників світу, який я створила. Коли ти знаєш людей з десятирічного віку, важко позбутися певної захисної реакції. Донедавна я не могла позбутися спогадів про дітей, яких потрібно було лагідно підбадьорювати під час зйомок у великій страшній кіностудії. Протягом останніх кількох років я неодноразово відмовлялася від запрошень журналістів прокоментувати конкретно Емму, зокрема, щодо "Суду над відьмами" Дж. К. Роулінг. За іронією долі, я сказала продюсерам, що не хочу, щоб її переслідували через мої слова", - поділилася вона.
Роулінг згадала, як колись отримала від Емми, яка мала її номер телефону, звичайну записку, в якій було одне речення: "Мені дуже шкода за те, через що ти проходиш":
"Це було в той час, коли погрози смерті, зґвалтування та тортур проти мене досягли свого піку, коли мої заходи особистої безпеки довелося значно посилити і я постійно турбувалася про безпеку своєї родини. Емма щойно публічно підлила масла у вогонь, але вважала, що одне речення, висловлене нею, заспокоїть мене і переконає в її щирій симпатії та доброті".
Письменниця підкреслила, що Вотсон не знала дорослого життя без багатства і слави, тож навіть не усвідомлює своєї необізнаності щодо небезпек, з якими може стикнутися жінка.
"Їй ніколи не знадобиться притулок для бездомних. Її ніколи не покладуть у змішану палату в державній лікарні. Її "публічна ванна кімната" одномісна, а біля дверей стоїть охоронець. Чи доводилося їй роздягатися в новій змішаній роздягальні в муніципальному басейні? Чи може їй коли-небудь знадобитися державний центр допомоги жертвам зґвалтування, який відмовляється гарантувати обслуговування виключно жінками? Чи може вона опинитися в одній камері з чоловіком-ґвалтівником, якого помістили до жіночої в'язниці?" - написала вона.
Роулінг додала, що у 14-річному віці не була мультимільйонеркою, а під час написання книги, яка прославила Вотсон, жила дуже бідно:
"Тому з власного життєвого досвіду я розумію, що означає для жінок і дівчат, які не мають її привілеїв, зневага до прав жінок, в якій Емма так активно брала участь. Дорослі не можуть сподіватися приєднатися до активістського руху, який регулярно закликає до вбивства друга, а потім відстоювати своє право на любов колишнього друга, ніби той друг був насправді їхньою матір'ю. Емма має повне право не погоджуватися зі мною і, звичайно, публічно обговорювати свої почуття до мене - але я маю таке саме право, і нарешті вирішила ним скористатися".
Позиція Джоан Роулінг
Письменниця неодноразово опинялася в центрі суспільних суперечок через свої висловлювання про трансгендерних людей та жіночі права.
Починаючи з 2019–2020 років, авторка "Гаррі Поттера" відкрито заявляє, що її турбують наслідки розширення правового визнання гендерної ідентичності для жінок.
Вона підкреслює, що не заперечує право транслюдей на існування та захист від насильства, але вважає, що законодавчі зміни, які дозволяють людям на основі самовизначення обирати стать, можуть загрожувати безпеці та просторам, створеним спеціально для жінок і дівчат.
Серед прикладів вона часто наводить жіночі вбиральні, кризові центри для жертв насильства, лікарняні палати та жіночі в’язниці, де, на її думку, "самоідентифікація без обмежень" здатна поставити під ризик вразливих жінок.
