Підпишіться на нас в Google
Російські та американські танки представляють дві зовсім різні школи танкобудування, які своєю чергою працюють в межах різних доктрин і концепцій застосування бронетехніки. Не дивно, що Т-90 та "Абрамс" настільки сильно відрізняються.
Як пише WioNews, російські танки успадкували трьох членів екіпажу ще з радянських часів завдяки використанню системи автоматичного заряджання гармати, тоді як американські танки такої системи не мають. Тож четвертий член екіпажу в Abrams потрібен для того, щоб вручну пхати снаряди в казенник гармати.
Однак ця різниця не означає, що СРСР винайшов автомат заряджання гармати, а США так на це і не спромоглися. Насправді наявність автомата заряджання має свої переваги й недоліки, що впливають на бойову ефективність, живучість машини та умови експлуатації. І в двох країнах по-різному оцінили, що для них в кінцевому рахунку важливіше.
У публікації йдеться, що карусельний механізм автоматично подає боєприпаси до танкової гармати, знімаючи потребу в четвертому члені екіпажу. Залишаються лише командир, навідника та механік-водій. Водночас в американських танках M1 Abrams потрібен окремий військовий, щоб вручну заряджати гармату.
Досвідчений заряджаючий здатен забезпечити темп стрільби близько 10 пострілів за хвилину. І це фактично той самий темп, який дає стандартний автомат заряджання: приблизно 7–8 пострілів за хвилину. Таким чином, ручне заряджання виявляється навіть швидшим за механічне. Щоправда в реальному бою це не має значення, адже практично не трапляється ситуацій, коли треба постійно стріляти в такому темпі.
Як пише видання, відмова від четвертого члена екіпажу дала змогу зробити радянські і російські танки компактнішими. Типовий Т-90 важить близько 46,5 тонни та має нижчий силует, що ускладнює його ураження. Для порівняння, американський M1 Abrams важить понад 66 тонн і має значно більшу башту.
Однак компактність має свою ціну. У російських танках боєприпаси автомата заряджання розміщені безпосередньо під екіпажем. У разі пробиття броні це нерідко призводить до детонації боєкомплекту. Наслідком стає ефектний старт башти в небо, що, зрозуміло, гарантує загибель усього екіпажу.
Натомість в американських танках боєприпаси тримають в ізольованому відсіку в кормовій частині башти, обладнаному спеціальними панелями для відведення вибухової хвилі назовні. Це значно знижує ризик вибуху боєкомплекту під час пробиття броні. І навіть пряме влучання в боєукладку значно рідше призводить до знищення машини і загибелі екіпажу
Окремо видання акцентує на питаннях ремонту техніки. Західна військова доктрина віддає перевагу чотирьом танкістам, адже додатковий військовий значно полегшує виконання важких польових ремонтів і скорочує час їх проведення. Крім того, четвертий член екіпажу допомагає організувати нічні чергування, що істотно зменшує бойову втому.
Інші цікаві публікації про зброю
Як писав УНІАН, російські танки Т-72 і Т-90 мають нижчий силует порівняно з американським M1 Abrams, що робить їх менш помітними та мобільнішими на полі бою. Менша маса російських танків (46–50 тонн проти понад 68 тонн у Abrams) полегшує їх пересування складними ґрунтами, характерними для Східної Європи.
Також ми розповідали, чому в США ніколи не було винищувачів F-13 і F-17. Історія зникнення цих пропущених індексів по-своєму цікава.
