Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Конференції з відновлення України у Берліні повідомив, що в результаті підступних атак Кремля в Україні вже знищено 9 ГВт потужностей. Це рівно половина від піку нашого споживання електроенергії милої зими. Україна вже втратила 80% теплової генерації, третину гідрогенерації і, схоже, це ще не межа.
Втім, президент озвучив і можливий вихід з ситуації – за його словами, до початку наступного опалювального сезону Україна має намір побудувати до 1 ГВт газової маневрової генерації, та ще 4 ГВт – у найближчі роки.
УНІАН звернувся до енергетичного експерта Геннадія Рябцева, аби з’ясувати, наскільки реалістичною є амбітна мета, озвучена Зеленським, що для цього необхідно, як довго ще нам доведеться жити із графіками відключення світла, та скільки часу займе відновлення української енергетики.
Пане Геннадію, як би ви прокоментували заяву президента? Чому акцент робиться на газовій маневровій генерації?
Це завдання було прописано ще в рішенні РНБО, датованому минулим роком. Там було доручено розглянути питання створення газопоршневих та газотурбінних станцій на базі підприємств групи "Нафтогаз", "Укртрансгазу" та оператора газотранспортної системи України.
Це завдання не є новим. Воно мало б бути реалізовано вже в цьому році без відповідних додаткових вказівок. Інша справа, що з якихось причин це досі не зроблено. Тоді потрібно було б задати питання: "Чому досі не виконувалося рішення РНБО?". Мабуть, чекали поки буде зруйновано 10 ГВт встановленої потужності.
На вашу, думку, яким чином Україна планує виконати таку амбітну програму, і чи є ця задача взагалі здійсненною?
Так, в принципі, це можливо. Це не так вже й багато таких станцій. Потрібно лише переобладнати ті установки, які раніше використовувалися для транзиту російського газу. Теоретично, це можливо зробити й без якихось надзусиль.
Крім того, насправді, 1 ГВт потужності - це не так вже й багато в розрізі регіонів. Якщо, наприклад, поділити на 25 регіонів, то 1 ГВт потужності – це буде по 40 МГВт потужності. А 40 МГВт потужності – це дві таких станції. Я не думаю, що в області не знайдеться можливості встановити на тому чи іншому газопроводі відповідну електричну станцію, щоб це було зроблено до кінця цього року.
Тобто це цілком реальне завдання. Єдине, що про нього знову починають говорити тоді, коли пройшло вже більше, ніж півроку після рішення РНБО.
А де саме будуть будуватися ці газові станції?
Такі установки будуть будуватися по всім регіонам, де, власне, є природний газ, як місцеве паливо. Собівартість генерації електричної енергії на такій установці становить близько 4,50 грн за кВт-год. Навіть порівняно з нинішньою ціною електричної енергії для населення, яке становить близько 60% від собівартості генерації, це достатньо приваблива ціна для будь-яких приватних інвесторів, компаній. Тому що промислові споживачі отримують електроенергію за значно вищими тарифами, аніж 4,32 грн.
Скільки на це має піти грошей, і звідки Україна їх взагалі може взяти?
Кабінет Міністрів виділив на відповідні роботи 8,7 млрд грн. Фонд підтримки енергетики України акумулював у себе приблизно 18 млрд грн. Є відповідні програми додатково до Фонду підтримки енергетики, які запущені. Зокрема, програма енергетичної безпеки USAID. Там, якщо я не помиляюся, теж мільярди гривень.
І я думаю, що за підсумками цього форуму з відновлення в Берліні також будуть висловленні бажання допомогти Україні в цьому питанні. Вже повідомлялося про німецькі проекти, датські, навіть литовський проект.
Тобто є зрозуміла підтримка, тому що атаки Російської Федерації проти енергетичної інфраструктури – це, фактично, порушення прав людини. Тому що в глобальних цілях ООН доступ до електричної енергії є одним із невід’ємних прав будь-якої людини на планеті Земля. Це на рівні з доступом до чистої води, їжі та гідного життя. Доступ до електроенергії також одним з невід’ємних для будь-якої людини прав, якого не можна позбавити.
Чи вдасться за допомогою газової генерації Україні оминути можливі "блекаути"?
Про блекаути взагалі мова не йде. Блекаут - це руйнування об’єднаної енергетичної системи України на окремі острівці, які не можуть один з одним взаємодіяти й не можуть знову об’єднатися. У нас така ситуація неможлива. Тому що в нас надто розгалужена енергетична система.
І вона не є ізольованою від інших систем. Тому що вона є синхронізованою системою континентальної Європи. Тобто ми з’єднанні ще з системами Польщі, Румунії, Молдови, Словаччини, Угорщини, що також підвищує стійкість і надійність нашої роботи.
Блекауту точно не буде. Обмеження використання електричної енергії - будуть. Тобто ті обмеження, які запроваджує "Укренерго" і, відповідно, за їхніми командами обленерго. Стабілізаційні й аварійні вимкнення - це керовані обмеження. Тобто "Укренерго" знає, що прогнозовано на наступну добу буде згенеровано певну кількість електричної енергії, оскільки більше її взяти немає де.
Немає підстав, що щось таке може відбутися і цьому прийде край. Обмеження будуть, вимкнення будуть, але вони будуть керованими. Тому ні про які блекаути мова не йде.
Чи достатньо в нас буде потужності, щоб зменшити чи навіть прибрати ліміти?
Ні, до початку опалювального сезону ми не зможемо компенсувати 9 ГВт знищеної генерації, про яку казав президент. У нас немає просто для цього таких можливостей. Але скоротити до 4-5 ГВт - цілком можливо.
Окрім газокомпресорних станцій у нас є й інші джерела палива. Енергетичне вугілля, газовий конденсат, нафтопереробні продукти, гідроенергія, сонячна енергія та біомаса в різних видах. Тобто в нас ще є й інші джерела, на яких також можуть працювати установки, які будуть встановлюватися впродовж найближчих місяців.
Наступний напрямок - це раціональне використання електричної енергії. Напевно, підвищення тарифу дозволить скоротити споживання.
Нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін обмежить використання кондиціонерів в державних установах та організаціях. Може хтось приєднається до цього й скоротять обсяги споживання. Так можна вийти на скорочення тих періодів, коли в нас не буде електричної енергії під час опалювального сезону.
Скільки років необхідно, щоб Україна наростила ті самі 4ГВт генерації, про які казав президент?
Тут все залежить від того, скільки в нас буде ресурсів для цього. При чому ресурси тут різні.
Мається на увазі обладнання, тобто самі станції, які треба закуповувати або, якщо їх немає, їх потрібно виготовити. Також кошти, які потрібно використати для того, щоб закупити це обладнання. Повинні бути люди, які працюватимуть на цьому обладнанні, й їх також потрібно десь знайти. Енергетики з повітря не беруться. І ще час, який потрібен для того, щоб все це закупити, привезти, запустити й експлуатувати.
В цьому році нам навряд чи вистачить на це часу. Це ж промисловий об’єкт. Його не можна просто привезти, встановити й запустити. Якби це була мала пересувна енергоустановка, то так.
При оптимістичному прогнозі це може бути два-три роки. Це ж загальнодержавний проект. А ще є місцеві й регіональні проекти. І територіальні громади теж думають над тим, щоб щось замінити та якісь станції встановити. Якщо не буде подальших руйнувань, то після перемоги у війні це займе рік-два.
