Свято Трійці одне із дванадцяти найбільших свят в церковному календарі. Християни прикрашають свої домівки зеленими гілочками дерев та квітами, відвідують храми, накривають святкові столи. Щорічно воно відзначається в теплу пору року, але в різні дні, тому багатьох цікавить коли зелені свята у 2019 році.
Коли будуть зелені свята 2019
Зелені свята кожного року відзначаються у різну дату. Незмінним залишається відзначення свята Трійці в неділю, а також прив’язка святкувань до Пасхи.
Свято Трійці щороку відзначається через 50 днів від Воскресіння Христового. Якщо в 2019-м році Пасху українці будуть святкувати 28-го квітня, тоді, відповідно, свято Трійці – 16-го червня.
В Україні день Трійці - державне свято, а тому, відповідно до чинного законодавства, наступний день - понеділок 17-го червня, повинен також бути вихідним днем у всіх бюджетних установах.
Символи свята
Найбільшим символом, звісно, є сама Свята Трійця. Не усім християнам вдається до кінця зрозуміти сутність Трійці. Мова йде не про трьох Богів, а про три Божественні образи, що володіють максимальною досконалістю, але і єдину нероздільну сутність. Три святі особи це: Син, Отець, а також Дух Святий.
Матеріальним символом свята є зелень. Це пов’язано з трьома релігійними моментами.
- момент, коли Господь передав Мойсею святі скрижалі із законами, відповідно до котрих повинен жити народ ізраїльський, довкола пророка заквітла земля.
- будинок, в котрому на апостолів зійшов Дух Святий, також традиційно прикрашався зеленню.
- процес цвітіння зелені можна асоціювати із розквітанням людської душі, коли вона наповнюється радості та благодаті.
Що робити на Трійцю
Ранок дня Трійці християни розпочинають з візиту до храму Божого. Після закінчення літургії отці погоджуються освятити підготовлені заздалегідь трави та букети. Прийшовши додому, квіти можна розкидати по городі, полю, щоб кращим був врожай. Частину освяченого букету ховають під стріху будинку (для захисту від зла), частину - висушують для приготування лікарських відварів (наприклад, ромашку, чебрець, волошку, звіробій, м’яту). Також їх кладуть під подушку, якщо є порушення сну чи переляки у дітей.
В цей день українці ходять один до одного в гості, накривають святкові столи, відвідують покійних родичів на кладовищі.
На Зелені свята, як і після Великодня, провідують померлих родичів, могили яких обсипають клечаним зіллям. На кладовищі влаштовують панахиди та спільні поминальні трапези.
Для молоді, зелені свята у 2019 році в Україні - день веселощів та гулянь.
Повір’я на свято Трійці
Протягом багатьох років слов’яни були переконані, що купатись під час зелених свят не можна не тільки у незнайомому водоймищі, але й у ванні. В поганому випадку могло трапитись утоплення, адже вважалося, що цьому могли посприяти русалки.
Серед хатніх робіт, від котрих обов’язково потрібно було відмовитись, варто назвати: шиття, прибирання, миття та прання. Також нічого не можна робити на городі та в саду.
Вберегтись від нещасть та захистити своїх рідних можна в тому разі, якщо щедро на свято Трійці роздавати милостиню нужденним. Нікого, хто просить про допомогу в цей день, не можна оминати своїм милосердям.
Народні звичаї та обряди на Зелені свята
Важливим атрибутом в багатьох селах залишається «заплетена» берізка. Деревце прикрашають різнобарвними смужками тканини та роблять з нього арку. Беручись попід руки закохані пари пробігають крізь арку, демонструючи свою єдність.
На Лівобережжі здавна дівчата «водили тополю». Тобто переодягали одну дівчину та ходили по хатах (трохи нагадує вертеп на Різдво). Господарі радо приймати в себе гостей та за щирі привітання обдаровували їх солодким.
Вранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, закликають хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття – і з того тонкого гілля на самій березі завивають вінки, співаючи відповідних пісень.
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи в полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків – ігорного дуба чи явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.
