26 лютого 2026 року в український прокат виходить комедійна драма-антологія "Батько Мати Сестра Брат" (Father, Mother, Sister, Brother) – нова стрічка культового Джима Джармуша, одного з головних авторів американського незалежного кіно.
У вересні 2025 року фільм здобув "Золотого лева" кінофестивалю у Венеції, увійшов до переліків найкращих робіт року за версією BBC та Sight & Sound і вже зібрав сильні відгуки міжнародної преси.
УНІАН разом з кінокомпанією "Артхаус Трафік" розповідають, чому не варто пропускати цей дотепний фільм з Кейт Бланшетт та Адамом Драйвером в головних ролях.
Родина як окремий всесвіт
Цього разу Джармуш повернувся до формату альманаху, який вже використовував у своїх попередніх фільмах "Таємничий поїзд", "Ніч на Землі" і "Кава та сигарети". Але в своєму новому триптиху режисер тепер вже досліджує родинні зв'язки. Ці три історії розгортаються в різних місцях – на північному сході США, у Дубліні та Парижі. У центрі кожної з них – дорослі діти, їхні батьки та напруга, що накопичується між ними роками.
Брат і сестра приїздять до літнього батька, дві доньки готуються до зустрічі з суворою матір’ю, а ще одні брат і сестра розбирають речі після смерті батьків. У цих новелах багато тиші, дрібних жестів і поглядів, притаманних стилю оповіді Джармуша. Режисер неначе придивляється до своїх героїв через збільшувальне скло й демонструє глядачу їхню недосконалість та вразливість.
Акторський ансамбль, який тримає кожну сцену
У фільмі вдалося зібрати справді сильний акторський склад, який багато в чому витягує його на собі.
Ролі дітей зіграли дворазова лауреатка премії "Оскар" Кейт Бланшетт (трилогія "Володар перснів", "Авіатор", "Керол", "Тор: Раґнарок", "Тар", "Операція "Чорний кейс"), номінант на премію Американської кіноакадемії Адам Драйвер (франшиза "Зоряні війни", "Патерсон", "Чорний куклукскланівець", "Шлюбна історія", "Дім Ґуччі", "Феррарі"), а також зірка "Теорії великого вибуху" Маїм Бялік, Вікі Кріпс ("Три мушкетери", "Корсет", "Примарна нитка"), Індія Мур ("Аквамен і загублене королівство", франшиза "Смертельний лабіринт") і Лука Саббат ("Мертві не помирають").
Тим часом, образи батьків втілили одна з найвиразніших акторок європейського кіно Шарлотта Ремплінґ ("Загибель богів", "Нічний портьє", "Меланхолія", франшиза "Дюна") та володар "Ґреммі", актор і музикант Том Вейтс ("Дракула", "Імаджинаріум Доктора Парнаса", "Сім психопатів", "Балада Бастера Скраґґса").
The Hollywood Reporter назвав стрічку "ніжною, прекрасною і неповторною", відзначивши акторську роботу ансамблю як одну з головних її переваг.
Тріумф у Венеції та статус одного з кращих фільмів року
Світова прем'єра фільму відбулася на Венеційському кінофестивалі, що входить до так званої "великої п'ятірки" в світі кіно. Саме там "Батько Мати Сестра Брат" отримав головну нагороду – "Золотого лева" за найкращий фільм. Для Джармуша це була перша участь на кінофестивалі у Венеції, і вона завершилася перемогою.
Згодом стрічку показали на Нью-Йоркському кінофестивалі, а українська прем'єра відбулася на 9-му "Київському тижні критики".
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,7 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 81% схвалення від критиків з відзнакою "Сертифікована свіжість", але лише 53% від глядачів. Між тим на Metacritic кіноексперти оцінили його у 76 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 6,4 з 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці "в цілому позитивні відгуки".
Водночас BBC і Sight & Sound включили його до списків найкращих фільмів 2025 року, що лише закріпило його репутацію серед критиків.
Стиль Джармуша і підтримка Saint Laurent
Відчуття стилю й естетики завжди було сильною стороною режисера. У новій роботі це проявляється у продуманій палітрі, просторах, костюмах і музиці, які формують особливий ритм і настрій кожної новели. Візуальна стриманість поєднується з точними деталями, які формують образ персонажів та мізансцен, в які поміщає їх режисер.
Продюсером виступив кінопідрозділ Saint Laurent Productions. Компанія вже працювала з Педро Альмодоваром, Паоло Соррентіно, Жаком Одіяром і Девідом Кроненбергом. У співпраці з Джармушем ця лінія авторського кіно отримала ще одну вагому роботу.
Команда, з якою режисер говорить однією мовою
Для створення фільму Джармуш зібрав своїх постійних соратників. Над різними новелами працювали оператори Фредерік Елмс, знаний за співпрацею з Девідом Лінчем, та Йорік ле Со, який знімав фільми Ґрети Ґервіґ, Олів'є Ассаяса і Франсуа Озона.
Монтаж здійснив Аффонсу Гонсалвіш, який також співпрацював із Хлоєю Чжао та Тоддом Гейнсом. Завдяки цій команді три окремі історії складаються в єдине висловлювання про родину, пам’ять і час.
