Служба безпеки України встановила ще один військовий підрозділ РФ та ідентифікувала його військовослужбовців, які причетні до звірств російських окупантів у ставленні до полонених і цивільного населення.
Як повідомив прес-центр СБУ, нові воєнні злочини російської армії СБУ викрила завдяки перехопленим розмовам окупантів, які перебувають на тимчасово окупованій території Донеччини.
Зокрема, спецслужба перехопила телефонне інтерв’ю окупанта "воєнкорці" з Башкоторстану (РФ). Його дає загарбник з позивним "Рафаель", який служить у 3-му батальйоні імені Марата Сафіна (7-а рота, 36-й полк 25-ї армії ЗС РФ, військова частина 12274). А пропагандистка – це Гузель Кудашева, яка працює в газеті "Аургазинський вісник". За наявною в СБУ інформацією, вона регулярно збирає матеріали для статей про співвітчизників, що воюють на війні в Україні.
"Наши башкирские пацаны напились, бабу поймали в городе, изнасиловали, убили и труп сожгли", – розповів окупант про діяльність свого батальйону.
Водночас, як зазначили в СБУ, журналістка розпитує деталі й дізнається, що ґвалтівників було четверо, і що російське командування закриває очі на подібні випадки насилля.
"Рашист продовжує ділитися "подвигами" башкирських бійців, зокрема як ті катують і ґвалтують військовополонених. Але цю історію "воєнкорка" просить їй не переказувати – занадто страшні подробиці. "Найцікавіші" події з життя підрозділу вона регулярно публікує у місцевій газеті, а також на своїй сторінці "ВКонтакте". Але там немає жодного слова про воєнні злочини рашистів, лише про їхні нібито героїчні "подвиги", - поінформували в СБУ.
Служба безпеки вже відкрила відповідне кримінальне провадження, ретельно документує ці злочини, ідентифікує причетних і вживає комплексні заходи, щоб вони відповіли за скоєне.
Злочини російських окупантів
Журналісти видання Kyiv Independent встановили особи росіян та колаборантів, які знущалися з полонених військових та викрадених цивільних у незаконній в’язниці в окупованому селищі Оленівка на Донеччині. Як розповіли автори розслідування, вони займалися ідентифікацією садистів протягом півроку. За цей час вдалося дізнатися чимало важливих фактів, у чому в значній мірі допомогли розповіді колишніх полонених, що пройшли через цю катівню.
