Росія має намір розширити свою військову присутність у східній частині Лівії. Є ймовірність створення військово-морської бази, що дозволить Москві закріпитися на південному порозі Європи.
Видання Bloomberg пише, що за словами обізнаних осіб, в даний час йде робота над угодою з питань оборони між президентом Росії Володимиром Путіним і командувачем східними військами Лівії Халіфою Хафтаром після їх зустрічі в Москві в кінці вересня.
Активізація російської діяльності в Лівії - новий виклик для США і їх європейських союзників, які вже знаходяться в протистоянні з Кремлем через його вторгнення в Україну і потенційної ролі країни в будь-якому більш широкому близькосхідному конфлікті, що випливає з війни між Ізраїлем і ХАМАС. Росія активно діє в сусідній Сирії протягом всієї десятирічної громадянської війни в цій країні.
За словами Джонатана Вінера, колишнього спеціального посланника США в Лівії, ця загроза сприймається адміністрацією США "дуже серйозно". "Не допустити Росію в Середземне море було ключовим стратегічним завданням - якщо Росія отримає там порти, це дасть їй можливість шпигувати за всім Європейським союзом".
Таємна присутність
Росія вже кілька років таємно присутня в північноафриканському нафтоекспортері через групу "Вагнер", яка з'явилася там під час вакууму влади і громадянської війни, що послідувала за поваленням Муаммара Каддафі за підтримки НАТО в 2011 році. З тих пір як в серпні в загадковій авіакатастрофі загинули лідер групи Євген Пригожин і його помічники, Міністерство оборони РФ планомірно бере під контроль діяльність "Вагнера".
Виконана "Вагнером" робота з просування інтересів Кремля в Африці і на Близькому Сході дозволила Москві швидко наростити свої закордонні військові активи. Москва також прагне створити військово-морську базу на Червоному морі в Судані, яка забезпечить їй постійний доступ до Суецького каналу, Індійського океану і Аравійського півострова, проте громадянський конфлікт в цій країні може відтягнути реалізацію цих планів.
Лівія розділена між західною столицею Тріполі та сходом на чолі з Хафтаром. Зазвичай кожна зі сторін виступає проти зовнішньої політики та інших рішень свого суперника.
79-річний Хафтар контролює багато великих нафтових об'єктів в Лівії - країні, що входить в ОПЕК і володіє приблизно 40% запасів Африки. За словами людей, близьких до його самопроголошеної Лівійської національної армії, він шукає системи ППО для захисту від конкуруючих з ним в Тріполі сил, які підтримуються турецькими військовими.
За їх словами, йому також потрібна підготовка пілотів ВПС і спецназу. В обмін на це кілька авіабаз, займаних в даний час воєнізованими формуваннями "Вагнера", будуть модернізовані для розміщення російських військ.
За інформацією інших джерел, знайомих з ходом переговорів, російські військові кораблі також можуть отримати право постійної стоянки в одному з лівійських портів, швидше за все, в Тобруку, розташованому всього в декількох сотнях кілометрів по Середземному морю від Греції та Італії. Однак це довгострокова перспектива, оскільки необхідна суттєва модернізація портових споруд. Поки у Росії є тільки одна військово-морська база в Середземному морі - в сирійському Тартусі.
Проривна зустріч
Зустріч Хафтара з Путіним, що відбулася 28 вересня, стала для лівійського командира проривом у відносинах з Росією. Під час його попереднього візиту до Москви в 2020 році Путін відмовився від зустрічі з ним, тоді як нижчі чиновники наполягали на підписанні угоди про припинення вогню з Тріполі. У підсумку він покинув країну, так і не прийнявши угоду.
Поглиблення зв'язків Хафтара з Москвою викликало занепокоєння Вашингтона і спричинило низку візитів високопоставлених осіб до країни, намагаючись переконати його змінити курс.
За тиждень до переговорів з Путіним командувач американськими військами в Африці генерал Майкл Ленглі і нинішній спеціальний посланник США в Лівії Річард Норланд зустрілися з Хафтаром в Бенгазі. За даними африканського командування США, вони вимагали від нього вивести іноземні війська.
"Лівія повинна бути в змозі обирати з цілого ряду партнерів по співробітництву в області безпеки", - заявив Норланд. Він засудив роль російських військових у Лівії як "дестабілізуючу".
Проблема Байдена
Проблема президента США Джо Байдена полягає в тому, що Росія пропонує військову допомогу, яку США не можуть надати через невдалу спробу Хафтара повалити міжнародно визнаний уряд в Тріполі в 2019-2020 роках, вважає Вайнер, колишній американський посланник. Водночас, за його словами, США не готові обговорювати санкції, тому для Хафтара не існує очевидних обмежень, пов'язаних зі зверненням до Путіна.
Проте, угода з Росією з питань оборони посилить розбіжності між Сходом і Заходом Лівії, де в даний час діють конкуруючі адміністрації, і зменшить ймовірність возз'єднання країни після більш ніж десятирічного протистояння після повалення Каддафі, вважає Клаудія Газзіні, старший аналітик по Лівії в міжнародній кризовій групі.
Такий сценарій цілком влаштовує Росію, вважає Кирило Семенов з заснованого Кремлем російського Центру міжнародних відносин: "Для Хафтара головне - зберегти свої збройні сили, а США не залишають йому іншого вибору, окрім як триматися за Росію як за основного партнера".
Ситуація в Лівії - що відомо
У 2011 року Лівію захлеснула "Арабська весна" і країна занурилася в тривалу громадянську війну при втручанні сусідніх країн, Туреччини, монархій Перської затоки і Росії.
Минулого літа Росії довелося вивести з Лівії частина своїх найманців, щоб посилити свої позиції на українському фронті, але ПВК Кремль там зберігає свою присутність.
У свою чергу Європа намагається налагодити торгівлю з фактичною владою Лівії. Це стало особливо актуально на тлі нафтогазових санкцій ЄС проти Росії.
16 березня 2023 року стало відомо, що у Лівії пропало близько 2,5 тонн концентрованого урану, який зберігався на спеціальному майданчику в пустелі.
