Саміт Європейського Союзу, який відбудеться у Брюсселі в четвер, стане тестом на дієздатність і єдність блоку: європейські лідери змушені обирати між реальними рішеннями й політичним паралічем, адже провал домовленостей щодо використання заморожених російських активів не лише поставить під удар стабільність України, а й серйозно підірве довіру до ЄС як геополітичного гравця, здатного самостійно ухвалювати стратегічні рішення. Про це пише Politico.
Як зазначається, ключове питання у тому, чи зможе ЄС переконати Бельгію підтримати план спрямування мільярдів євро із заморожених російських активів на допомогу Україні, щоб утримати її фінансово на плаву. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що якщо ЄС зазнає невдачі, це серйозно підірве позиції блоку на роки вперед.
Після того як на попередньому саміті Європейської ради у жовтні не вдалося досягти домовленості, як і під час кількох раундів переговорів та кулуарних дискусій, що відбувалися згодом, четвер стане останнім шансом для лідерів ЄС дати "зелене світло" пропозиції використати 210 млрд євро російських активів для фінансування кредиту Україні.
У статті йдеться, що підтримка Бельгії є критично важливою, адже основна частина цих активів зберігається у брюссельському фінансовому депозитарії Euroclear. Водночас бельгійський уряд побоюється, що країна може зіткнутися зі значними компенсаційними вимогами або заходами у відповідь з боку Москви.
Попри тижні переконувань, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер не змінив позиції. Менш ніж за 24 години до вирішального моменту бельгійський посол під час закритих переговорів заявив колегам, що "ми рухаємося назад". Про свою незгоду з використанням заморожених активів для фінансування України також сигналізували Італія, Болгарія та Мальта.
Тим часом, зазначається, для України це вкрай погані новини: наступного року вона зіткнеться з бюджетною "дірою" у 71,7 млрд євро і вже з квітня буде змушена скорочувати державні видатки.
Чи можна обійти Бельгію
Німеччина та Латвія запропонували ухвалити рішення про використання активів кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно, фактично обійшовши Бельгію. У такому разі "за" мали б проголосувати 15 із 27 країн ЄС. Однак бельгійські чиновники заявили виданню, що намагатися ігнорувати їхні застереження марно, адже кошти в депозитарії Euroclear просто не будуть розблоковані.
Один із високопосадовців ЄС сказав, що головна мета саміту в четвер - переконати Бельгію зняти свої заперечення, навіть якщо для цього доведеться вести переговори до пізньої ночі.
Чи є альтернативи замороженим активам
Якщо домовитися щодо активів не вдасться, ЄС доведеться шукати інший спосіб підтримати Україну.
У середу ввечері лідери Європи, принаймні публічно, опинилися в непримиренних таборах і не демонстрували готовності погодитися щодо фінансування Києва, пише видання. Утім, поступово вимальовуються перші контури можливого виходу із глухого кута: дипломати працюють над певним компромісом.
"Я запропонувала два різні варіанти для цієї Європейської ради: один - на основі активів, інший - на основі запозичень ЄС. І нам доведеться вирішити, яким шляхом іти", — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європарламенті у Страсбурзі в середу вранці.
Ключем до такого плану може стати виключення зі схеми спільного боргу Угорщини та Словаччини, які виступають проти подальшої допомоги Україні. Про це Politico повідомили чотири дипломати ЄС. Формально угоду все ще можна було б укласти між усіма 27 країнами, але остаточний механізм передбачав би участь лише 25 з них у фінансуванні.
Репараційний кредит для України
Як повідомляв раніше УНІАН, шанси України на репараційний кредит тануть, адже п’ять країн приєдналися до вимог Бельгії шукати альтернативні механізми фінансування для Києва. Чим більше таких випадків, тим імовірніше, що доведеться шукати інші рішення, зазначав європейський дипломат.
The New York Times писав, що ЄС ризикує показати слабкість у вирішальний момент. Адже якщо Євросоюз ухвалить рішення про репараційний кредит, він не лише допоможе Україні, а й собі, спростувавши твердження американського президента про нерішучість блоку та забезпечивши "місце за столом переговорів у майбутньому".
