В Україні відзначають сьогодні День слов`янської писемності й культури. Цього дня православна церква вшановує братів-подвижників Кирила і Мефодія, які дали слов`янському світу алфавіт - кирилицю і глаголицю, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент всіх слов`янських літератур.
Святі брати Кирило і Мефодій походили зі знатної і благочестивої родини, що проживала в грецькому місті Солуні.
Мефодій був воїном і правив одним із слов`янських князівств, підпорядкованих Візантійській імперії, за переказами - болгарським. Це дало йому можливість навчитися слов`янській мові. Потім він прийняв чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп (Мала Азія), повідомляється в життєписі святих.
Костянтин (Кирило - його чернече ім`я) з малих років відрізнявся великими здібностями і досконало опанував всі науки свого часу і багато мов.
Незабаром імператор відправив братів до хазарів для євангельської проповіді. По дорозі вони зупинилися в Корсуні, де Костянтин знайшов Євангеліє і Псалтир, написані "російськими буквами", і людину, яка розмовляла російською, і став вчитися читати і говорити на цій мові.
Коли брати повернулися до Константинополя, імператор знову відправив їх з просвітницькою місією - цього разу до Моравії. Моравського князя Ростислава гнобили німецькі єпископи, і він просив імператора прислати вчителів, які могли б проповідувати на рідній для слов`ян мові.
Для виконання нової місії Костянтин і Мефодій склали слов`янську азбуку і переклали слов`янською мовою основні богослужебні книги (Євангеліє, Апостол, Псалтир). Це сталося у 863 році.
Святий Костянтин помер у 869 році, прийнявши схиму з ім`ям Кирило. Святий Мефодій продовжував поширювати богослужіння і книги на слов`янській мові. Мефодій провів 2,5 роки в ув`язненні у Швабії. Звільнений за указом Папи римського, він продовжив євангельську проповідь серед слов`ян, хрестив чеського князя Боривоя і його дружину Людмилу.
В останні роки життя святитель Мефодій переклав слов`янською мовою весь Старий Завіт, а також Номоканон (Правила святих отців) і Патерик (святоотечеські книги).
