У світовій практиці екологічного права відбувся безпрецедентний крок: у Перу на місцевому рівні офіційно визнали юридичні права комах. Йдеться про бджіл без жала (Meliponini), які тепер отримали статус суб’єктів права, пише ECO News.
Як зазначається, муніципалітети Сатіпо та Наута в Перу ухвалили постанови, які визнають цих важливих запилювачів юридичними суб’єктами із правом існувати, процвітати та бути захищеними в суді. Це перший випадок у світі, коли вид комах отримує такий правовий статус.
Ці місцеві норми доповнили реформу 2024 року, ухвалену Конгресом Республіки Перу, яка надала бджолам офіційний державний захист як частині біологічної спадщини країни.
Екологічне значення бджіл без жала в Амазонії
За оцінками дослідників, приблизно половина із близько 500 відомих видів бджіл, які не жалять, живе в Амазонському регіоні, і вони допомагають запилювати близько 80% тропічних рослин, включно з какао, кавою, авокадо та багатьма дикими фруктами.
Лише в Перу вчені зафіксували щонайменше 175 місцевих видів бджіл без жала, і це, ймовірно, занижена оцінка реального різноманіття.
Правовий захист як стратегія збереження
У практичному сенсі постанови Сатіпо та Наути читаються майже як невелика хартія прав для бджіл. Документи визнають їхнє право існувати та процвітати, підтримувати здорові популяції, жити в чистому й незайманому середовищі з екологічно стабільними кліматичними умовами, відновлювати природні цикли та отримувати юридичне представництво, якщо забруднення, вирубка лісів або нові проєкти загрожують їхньому виживанню.
Будь-яка компанія, установа чи особа, що завдає шкоди їхнім колоніям, тепер може бути притягнута до суду від імені бджіл, причому суди зобов’язані враховувати не лише людські втрати, а й шкоду для виду та самого лісу.
Традиційні знання і сучасна наука
Ця ініціатива виникла тоді, коли хімікиню-біологиню Розу Васкес Еспіносу та її команду з Amazon Research Internacional попросили проаналізувати мед, який корінні сім’ї використовували як ліки під час найважчих місяців пандемії.
Зразки показали наявність сотень біоактивних молекул із антибактеріальними, протизапальними, антиоксидантними властивостями, підтвердивши те, що місцеві цілителі стверджували протягом поколінь.
Згодом дослідники разом зі старійшинами корінних народів нанесли на карту колонії бджіл на великих територіях лісу та показали, як чисельність бджіл зменшується там, де зникають старі дерева й різноманітна рослинність.
Для народів ашанінка та кукама-кукамірія бджоли вплетені в історії, пісні та обряди - їх не сприймають як звичайних тварин. Як пояснює лідер ашанінка Апу Сесар Рамос, у бджолах без жала живе традиційне знання, передане від предків і нерозривно пов’язане з тропічним лісом.
Роль Центру права Землі
Юридичні експерти Центру права Землі допомогли перетворити це поєднання науки й традиційних знань на мову прав. Констанца Прієто описує результат як "переломний момент у наших стосунках із природою", який робить бджіл без жала видимими "суб’єктами права", а не невидимими постачальниками послуг.
Загрози популяціям бджіл
Нагальність проблеми очевидна на місцях. По всій Амазонії бджоли перебувають під тиском вирубки лісів, перетворення земель під пасовища й сільське господарство, інтенсивного використання пестицидів, кліматичних змін і конкуренції з африканізованими медоносними бджолами, які є агресивнішими та можуть захоплювати місця гніздування.
Старійшини, які раніше витрачали пів години, щоб знайти вулик, тепер повідомляють, що можуть ходити годинами без жодної гарантії знайти бодай один.
Стратегія збереження комах
Визнаючи бджіл носіями прав, Сатіпо та Наута зобов’язані переходити від слів до дій. Постанови передбачають конкретні заходи: відновлення лісів у деградованих районах, суворий контроль пестицидів і гербіцидів, відновлення місцевої флори, плани адаптації до кліматичних змін і підтримку постійного наукового моніторингу.
Вони також надають громадам юридичний інструмент для оскарження проєктів, які можуть отруїти або витіснити колонії - від будівництва доріг до створення нових плантацій.
Як зазначається, надання бджолам, які не жалять, юридичного статусу саме по собі не врятує Амазонію. Але це змінює правовий фокус, звертаючи увагу на маленьких трудівників, які підтримують ліси і продовольчі системи, і спонукає уряди інших країн переосмислити роль природи не лише як ресурсу, а й як повноцінного учасника правових відносин.
Раніше УНІАН писав, що на Одещині помітили хмари з мільярдів комарів-дзвінців. Це одні з наймасовіших комах національного парку "Тузлівські лимани". З'являються зазвичай увечері, особливо у безвітряну погоду. Вітер заважає комарам збиратися у хмари, які іноді сягають величезних розмірів, і тому здається, що у вітряну погоду комарів менше, розповів доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв.
Насправді їх кількість не залежить ні від напряму вітру, ні від його наявності взагалі, додає Русєв. Він підкреслює, що людям не варто лякатися кількості таких комарів - малюки з пухнастими вусиками "миролюбні". На відміну від своїх "побратимів" - настирливих комарів - дзвінці кусатися не можуть.
