Економіка Китаю зазнає труднощів, коли Пекіну потрібно вести торговельні переговори з Вашингтоном. Китайський ринок праці в таких умовах страждає найбільше.
Видання The New York Times пише, що спад у сфері нерухомості, який посилився під час пандемії Covid-19, знищив робочі місця і змусив людей почуватися біднішими.
За словами головного економіста з Азіатсько-Тихоокеанського регіону інвестиційного банку Natixis Алісії Гарсії-Ерреро, у міру того як зникають можливості працевлаштування в інших секторах, зростає важливість збереження 100 мільйонів робочих місць в обробній промисловості Китаю.
В аналітичному звіті Natixis йдеться про те, що якщо мита США залишаться на нинішньому рівні щонайменше 30%, експорт до Штатів скоротиться вдвічі, що призведе до втрати до 6 мільйонів робочих місць в обробній промисловості. Якщо торговельна війна відновиться в повному обсязі, то втрати робочих місць можуть зрости до 9 мільйонів.
У квітні рівень безробіття серед молоді становив 15,8%, що краще, ніж у попередньому місяці. Однак очікується, що цей показник знову зросте, коли цього року на роботу прийдуть 12 мільйонів нових випускників коледжів.
Водночас навіть ті, хто має роботу, перебувають у більш хиткому становищі. Дедалі менше компаній пропонують повний робочий день, така робота забезпечує більшу гнучкість, але вона оплачується гірше і не надає достатніх гарантій і пільг.
При цьому промисловість США залежить від рідкоземельних металів і найважливіших корисних копалин, контрольованих Китаєм, а припинення поставок китайських товарів підвищує інфляційний ризик і може призвести до дефіциту продукції.
"Якщо переговори зведуться до того, яка країна зможе витримати більше економічних труднощів, Китай отримає перевагу в "витривалості до торговельної війни", - каже Діана Чойлева, головний економіст Enodo Economics.
За її словами, Пекін може придушити невдоволення через потрясіння на ринку праці з більшою готовністю, ніж американські політики можуть протистояти гніву через порожні магазини.
Економічна криза в Китаї - останні новини
Темпи зростання економіки Китаю на початку 2024 року виявилися повільнішими, ніж очікувалося, а у квітні-червні зросла лише на 4,7% порівняно з роком раніше.
Китай знизив ключову облікову ставку і базові ставки кредитування, щоб прискорити зростання економіки. Країна перебувала на межі дефляції та зіткнулася із затяжною кризою у сфері нерухомості, боргом, що зростає, і поганими настроями споживачів і бізнесу. У третьому кварталі 2024 року економічна криза в Китаї продовжилася.
