Законопроектом передбачено для осіб, які співпрацювали з оперативними працівниками колишнього КДБ СРСР до 1991 р. як агент, резидент чи інший негласний нештатний співробітник або співпрацювали зі спецслужбами інших держав як таємний інформатор чи помічник в оперативному отриманні інформації, обмеження строком на п’ять років права обіймати керівні посади в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронних органах України.
Законопроектом пропонується провести обов’язкове опитування працівників органів законодавчої, виконавчої, судової гілки влади, а також працівників правоохоронних органів на предмет співпраці зі спецслужбами СРСР, та спецслужбами інших держав.
На цю тему: «Мудрість Кремля» сидить у багатьох головах, що тягнуться до влади
У разі, якщо такі особи вже займають керівні посади у державних органах влади будь-якого рівня, відповідають ознакам суб’єкта люстрації та свідомо приховали факт співпраці зі спецслужбами, каральними органами СРСР, або в їхніх діях під час співпраці з такими органами містилися ознаки злочинів, передбачених чинним законодавством, зазначеним законопроектом надаються права відповідним органам, передбаченим законопроектом, порушити питання про звільнення зазначеного працівника із займаної посади.
В законопроекті зазначається, що суб’єктами люстрації є особи, які є:
народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатами обласних, Київської чи Севастопольської міських рад;
державними службовцями, які обіймають керівні посади в об’єктах люстрації;
головами місцевих рад чи їх заступниками, сільськими, селищними міськими головами чи їх заступниками, керівниками чи заступниками керівників виконавчих органів місцевих рад;
військовослужбовцями Збройних сил України, інших військових формувань України;
суддями;
працівниками прокуратури;
іншими особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
редакторами (заступниками редакторів, відповідальними секретарями) засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності;
керівниками вищих навчальних закладів державної чи комунальної форми власності;
громадянами України, які обіймають інші керівні посади в об’єктах люстрації;
громадянами України, які претендують на зайняття перелічених вище посад.
Ненадання або несвоєчасне подання особою без поважних причин люстраційної заяви (зізнання) у визначений частиною другою цієї статті термін тягне за собою відповідно відмову в реєстрації такої особи кандидатом на виборну посаду або відсторонення від займаної посади.
Відповідно до законопроекту, передумовою для перебування на керівній посаді особи є те, що ця особа, зокрема:
не співпрацювала з оперативними працівниками колишнього КДБ СРСР до 1991 року в якості агента, резидента чи іншого негласного нештатного співробітника або помічника в оперативному отриманні інформації;
не приховувала факт співпраці із спецслужбами колишнього СРСР та після повідомлення про таку співпрацю згідно з частиною другою цієї статті Комісією встановлено, що дії цієї особи під час співпраці з спецслужбами колишнього СРСР не містили передбачених законом ознак злочину;
не співпрацювала (не співпрацює з 1991 року) із спецслужбами інших держав в якості таємного інформатора чи помічника в оперативному отриманні інформації;
не закликала публічно до сепаратизму, насильницького (військового) розв’язання політичного конфлікту, порушення територіальної цілісності та суверенітету України, насильницького повалення існуючого конституційного ладу під час масових акцій протесту;
не висловлювалася публічно зневажливо про символи Української державності, не чинила наругу над державними символами України;
не робила заяв та інших публічних дій, які містять ознаки расової, соціальної, культурної, релігійної нетерпимості щодо представників української нації, включаючи українців та представників інших народів, що проживають на території України;
не причетна до організації політичних переслідувань учасників національно-визвольного руху часів Другої світової війни та післявоєнного часу.
На цю тему: З Тягнибоком в серці і Леніним у голові
Відповідно до законопроекту, перевірка інформації, викладеної суб’єктами люстрації у люстраційних заявах (зізнаннях), здійснюється Комісіями з люстрації, які утворюються у складі семи осіб - голови, його заступника і п’яти членів Комісії. Комісії утворюються при Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласних радах, Київській і Севастопольській міських радах. Діяльність Комісій забезпечується відповідно апаратами чи виконавчими органами зазначених органів місцевого самоврядування, органу влади Автономної Республіки Крим, органів державної влади.
