Від шоломів й турнікетів до NASAMS і Patriot: як змінилась підтримка України партнерами

З 24 лютого увага всього світу була прикута до України. Й здатність українців дати ворогу по зубах допомогла перебороти сумніви щодо протистояння з "другою армією світу". Тож підтримка партнерів не забарилася. УНІАН запитав у експертів, які країни впродовж року залишались надійними союзниками України, від чого залежить збільшення підтримки, та чи можуть українці очікувати наступальну зброю в новому році.

Коли Путін вже накопичив війська під кордонами України, західні партнери зайняли дуже різні позиції щодо підтримки. На думку голови комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, найбільшими союзниками України у перші дні ескалації стали шість країн: США, Велика Британія, Польща, Литва, Латвія та Естонія.

"Наші найближчі союзники — ця "велика шістка". Ще до моменту вторгнення вони нас попереджали та були готові допомогти. Згодом до них долучились Чеська республіка та Словаччина. Вони не ставились до нас нейтрально ніколи, проте у певний момент почали активно допомагати", — вважає Мережко. 

А от окремі країни Європи надто боялися побити з Росією горщики та вирішили дотримуватись зручного "business as usual". Австрія, Угорщина та Італія ще 22 лютого відмовлялись підтримувати санкції проти РФ через визнання "Л/ДНР". Зокрема, Рим заявляв, що не зможе підтримати тиск на РФ через залежність від російських енергоресурсів. Згодом Німеччина, Угорщина, Італія та Кіпр виступили проти відключення Росії від SWIFT… 

Таким чином, від початку повномасштабного нападу Росії на Україну низка країн Європи, серед яких і найвпливовіші, лише осторонь спостерігала за тим, як українці вступають до лав тероборони та буквально голіруч зупиняють техніку окупантів.  

"На жаль, була пауза з боку Німеччини, Франції, багатьох європейських країн. Це була певна тиша. Деякі політики розраховували, що проблема вирішиться сама собою. А для деяких політиків наша перемога під Києвом стала неприємною несподіванкою та небажаним результатом", — говорить Мережко. 

Про різне ставлення до підтримки України на першому етапі розповідав й екс-прем’єр Британії Борис Джонсон. За його словами, Франція до останнього моменту заперечувала загрозу російського вторгнення, а Німеччина взагалі очікувала на швидке падіння  Києва. Як зазначав колишній посол України в Німеччині Сергій Мельник, деякі політики взагалі публічно прогнозували Україні поразку. Наприклад, міністр фінансів Німеччини заявив українському дипломату, що столиця України впаде "за 2-3 години". І тому, мовляв, постачання озброєнь Києву є "безглуздим"... 

Зміна риторики

Та згодом навіть скептики почали змінювати риторику. Перша причина цього полягала у тому, що Україна виявилась здатною дати відсіч сильнішому ворогу. А друга — у необхідності зупинити російських злочинців, які вдаються до катувань та масового геноциду мирного населення.

На думку міжнародного оглядача Єгора Брайляна, на позицію європейських політиків вплинули й настрої у суспільстві. Адже з перших днів війни у Римі, Мілані, Кельні, Бухаресті та навіть Тель-Авіві відбулись численні мітинги проти агресії РФ. 

"Політикам натякнули: ви 20 років торгували з Путіним. Бачите результат? Це стало ще одним фактором, який змусив їх змінити риторику", — вважає експерт.  

Найбільші зміни у ставленні до України відбулись у Німеччині, яка до 24 лютого взагалі відмовлялась допомагати. Якщо до цієї дати Берлін блокував навіть закупівлю антиснайперських комплексів й погодився передати Києву хіба п’ять тисяч шоломів та військовий шпиталь, то пізніше мова почала йти й про озброєння. В березні-квітні українським військовим пообіцяли німецькі стінгери, а згодом навіть зенітні установки Gepard. Щоправда, чекати на виконання деяких німецьких обіцянок довелося до літа, а щодо танків Leopard ясності немає й досі. Проте сьогодні українські військові вже отримали німецькі системи ППО Iris-T, гаубиці та БТР. 

Політолог-міжнародник Максим Ялі не виключає, що така позиція Німеччини була обумовлена внутрішніми настроями в країні: "Багато хто у Німеччині виступає за швидке завершення війни (перемога України не така й важлива). Там не хочуть втягування в конфлікт, і Шольц це вміло використовує". 

Причому, лишень суспільні настрої змінюються, змінюється й поведінка політиків. "Тобто у політиків одна задача – підняти свої рейтинги та переобратися", - нагадує Ялі.

Підтвердженням цих слів є яскрава ситуація. З одного боку, президент Франції Емануель Макрон постійно згадує про необхідність розмовляти з президентом РФ Володимиром Путіним, щоб надати Росії якісь міфічні "умови безпеки".З іншого, у листопаді Україна вже отримала від Франції зенітні системи Crotale для захисту неба, на початку грудня Макрон пообіцяв системи ППО, а наприкінці місяця заявив, що Франція у першому кварталі 2023 року планує відправити в Україну нові 155-мм самохідні артилерійські установки Caesar та іншу оборонну допомогу. 

Змінила свою поведінку й Італія, яка передала Україні вже п’ять пакетів військової допомоги. Зокрема, самохідні артилерійські установки та реактивні системи MLRS залпового вогню, а згодом планує надати системи ППО. 

А от хто продовжує залишатися "другом Путіна", так це прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Попри те, що Угорщина надала прихисток багатьом українцям, які змушені були тікати від російських ракет, вона ж наполягала на виключенні з останнього санкційного пакета ЄС російських міністрів.

"Угорщина – країна, яка ухвалила свідоме рішення не надавати системну фінансову допомогу Україні, намагалась кілька разів блокувати фінансову допомогу ЄС для України, а також не надає військову допомогу нашій державі. Тому основна комунікація в питаннях, які залежать від Угорщини, здійснюється через взаємодію з Європейським Союзом", - зазначає віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Перемога на полі бою

Загалом ситуація з наданням військової допомоги Україні серйозно зрушила з місця тільки наприкінці квітня, коли було створено контакту групу з питань оборони України "Rammstein", до якої увійшли міністри оборони та очільники генеральних штабів з понад 50 країн світу. З того часу підтримка ЗСУ щомісячно зростала.

Після першого засідання групи США виділили Україні фінансування на суму понад 300 мільйонів доларів та боєприпаси на 165 мільйонів.  На четвертому засіданні США оголосили п’ять пакетів безпекової допомоги на загальну суму майже 5,5 млрд доларів.

Директор київського офісу аналітичного центру Globsek Юлія Осмоловська нагадує, що надання допомоги Україні у 2022 році мало декілька переламних моментів.

"Ухвалення пакетів військової допомоги корелюється з двома речами: нашими успіхами на полі бою та атаками РФ. Вперше партнери переглянули пакети допомоги  після викриття звірств росіян у Бучі та Ірпені. Ще пришвидшилась допомога після  масованих атак РФ на критичну інфраструктуру", — вважає Осмоловська. 

При цьому, тренд у наданні Києву зброї задає Вашингтон. Ще у квітні 2022 року США ухвалили закон про ленд-ліз для України, а у травні документ підписав президент Джо Байден. УНІАН розповідав, на яку підтримку можна розраховувати у межах цієї програми. Проте поставки озброєння з США для України відбуваються й за іншими програмами. Зокрема на початку грудня 2022 року США оголосили про новий пакет допомоги на 275 мільйонів, спрямований на посилення можливостей української ППО.

За словами директора Інституту Центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського, важливим сигналом для Заходу став візит президента Зеленського до Білого дому.

"З постачанням зброї працює ланцюгова реакція. Коли Словаччина надала нам першу ППО, це стало сигналом для інших.  Коли Словаччина та Чехія надали перші танки "Т-72", почали шукати їх і в інших. США передали нам Patriot, тож союзники також можуть надати нам системи аналогічного рівня", - вважає експерт.

А от з передачею Україні арештованих коштів олігархів РФ американців випереджає Канада, яка вже арештувала 26 мільйонів доларів олігарха Романа Абрамовіча для виділення їх жертвам російського вторгнення. В Офісі президента очікують, що згодом такий процес має розпочатись і в США.

Чи буде надано наступальну зброю? 

Директор з досліджень Європейської експертної асоціації Марія Авдєєва впевнена, що тенденція збільшення військової допомоги для України збережеться й у 2023-му році. 

"Україні допомагатимуть більше. Це вже можна побачити за підсумками візиту президента Зеленського до Вашингтону.  Це надання Україні систем Patriot, які нам не надавали ще місяць тому. Після цього прозвучала й заява Німеччини про можливість надання ще більшої підтримки, що раніше було навіть складно уявити", - розповідає вона.

Однією з причин обережного надання Україні західних зразків зброї була невпевненість країн-партнерів у здатності українських військових швидко опанувати та навчитись ефективно використовувати цю зброю. Принаймні партнери України говорили про це. 

"Проте для опанування "Іrіs-Т" ЗСУ знадобилось всього два тижні: і вони використовують ці зразки доволі коректно. Демонстрація спроможності наших Збройних сил стала тим фактором, який дозволив переглянути пакети допомоги", — додає Осмоловська.

Радник Міністерства оборони України Сергій Кузан пояснює, що в 2023 році йдеться вже про отримання всіх необхідних нам видів наступальної зброї. Зокрема, Україна просить надати бойові танки, рухомі артилерійські гармати, бойові машини піхоти, а також літаки натівського зразка F-16 або Grippen. Така техніка знадобиться для того, щоб ЗСУ могли її перекидати для просування під час контрнаступів. 

"Те, що Україна отримає наступальну зброю — однозначно. Першим був головний етап, де ми спочатку показали себе в захисті. Протягом тривалого часу лінія фронту не рухалась. А для того, щоб отримати стратегічну перевагу, очевидно, потрібно більше наступальної зброї. На мою думку, перспективи отримання танків вже збільшились, але ключовими питаннями є темпи та кількість", — розповідає Сергій Кузан. 

За десять місяців масштабної російської агресії навряд чи світ чекає на швидке закінчення цієї війни. Тож у 2023 році боротьба з агресором продовжиться не лише на фронті, але й на полях міжнародних організацій, пліч-о-пліч з партнерами. І, схоже, перемога чекатиме Україну в обох випадках.   

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News