Президент Франції Емануель Макрон продовжує просувати ідею надання Росії гарантій безпеки після того, як закінчиться війна проти України. Зокрема, на початку грудня він згадав гарантії з питання розширення НАТО. А нещодавно уточнив: якщо РФ не отримає таких гарантій безпеки від Заходу, нова війна охопить весь європейський континент.

Така риторика не дивує, зважаючи, що, хоча в окремих європейських суспільствах -  у тій же Франції та Німеччині – сприйняття ситуації сильно змінилося, у порівнянні з 24 лютого, все одно великі групи населення виступають за політику "мир будь-якою ціною". Вони відстоюють, у першу чергу, свої інтереси: ціни на електроенергію, бензин, харчі. Тобто вони бачать рахунки, ціни в магазинах, але не розуміють суті того, що відбувається. Умовно кажучи, вони є прибічниками тези "не все так однозначно". І, щоб бути справедливим, варто зазначити, що така картина притаманна й окремим категоріям українських громадян…

Заяви Макрона, Шольца та інших – не для нас. Вони працюють на свою аудиторію

Відео дня

Додатковим фактором є багаторічна пропаганда в Європі російських медіа. Зараз, після того, як їх заблокували, Росія перемкнулась на інший актив - активізацію "консерв" по усьому світові. Кремль завжди приділяв багато уваги пропаганді, підкупу політиків та лідерів суспільної думки. Після 24 лютого ці зусилля лише були активізовані. Чим гірше у росіян ситуація на фронті, тим більше можна бачити "мирних" заяв, статей та пропозицій.

Що ж до Франції, то вона історично давно була русофільською. І ця позиція не змінилася навіть після 2014 року. Згадайте, як багато французів підтримали пропутінську Марін Ле Пен вже після початку повномасштабної війни, хоча вона просувала саме проросійські меседжі про мир, про стосунки з Путіним, про збереження його лиця тощо. Або згадайте, як Борис Джонсон розповідав про позицію Макрона, який до останнього не вірив, що Путін нападе. Так само Шольц дуже довго вважав, що треба займатись економікою й закрити очі на те, як українців "швидко й безболісно" вб’ють росіяни...

У політиків одна задача – підняти свої рейтинги та переобратися. І для цього згодяться будь-які заяви, які не можна перевірити, й які потім забудуться.

Тому заяви Макрона, Шольца та інших – не для нас. Вони працюють на свою аудиторію. Вони політики й створюють ілюзію того, що вони десь там про щось домовляються, що їм десь вдається чогось досягнути… Розрахунок на те, що населення не дуже розбиратиметься, і все буде добре. Тобто у політиків одна задача – підняти свої рейтинги та переобратися. І для цього згодяться будь-які заяви, які не можна перевірити, й які потім забудуться. 

Людська психіка так працює, що людина вірить у те, у що хоче вірити. З одного боку, ті ж Макрон та Шольц напряму спілкуються з Путіним. Тож їхні слова сприймаються за правду з тієї точки зору, що, мовляв, невже російський диктатор буде так відверто обманювати лідерів європейських країн. З іншого боку, прикро, що наша меншовартість призводить до того, що ті ж Макрон чи Шольц здаються більш авторитетними для деяких українців, ніж вітчизняні політики.

Проте тут впливає й відсутність критичного мислення, чим росіяни уміло користуються. Наприклад, історія з начебто домовленостями щодо виводу ворогом важкої техніки з ЗАЕС.

Ця атомна електростанція – найбільша в Європі. Вона покриває 20% української енергетики. Зараз півкраїни сидить без електрики через останній обстріл росіянами, які вже почали відстрілювати по українській критичній інфраструктурі недоторканий запас своїх ракет. Тож варто лише увімкнути мізки, щоб зрозуміти, що в таких умовах усі ці розповіді про виведення російських військ з ЗАЕС та передачі станції під контроль МАГАТЕ – нічого не варті. Росіяни не можуть покласти нашу інфраструктуру ракетами, маючи таку ціль, і віддадуть АЕС, яка компенсує більшість наших затрат? Ну, де тут логіка? Тобто це – очевидні речі.

Тож, повертаючись до "мирних" ініціатив чи ідей про "гарантії безпеки" для Росії від європейських політиків, українцям не варто аж так на них зважати. Так, ми хворі україноцентричністю, і сприймаємо все через цю призму. Але для європейських суспільств наша історія інакша. Тому, варто зважати: якщо вищеназвані заяви європейських політиків створюють у їхнього електорату ілюзію, що війна йде до завершення, вони спокійно їх робитимуть.

Максим Ялі, кандидат політичних наук, професор Національного авіаційного університету, член-кореспондент Академії політичних наук України