Як повідомили УНІАН у Слідчому комітеті Росії, сьогодні за участю криміналістів центрального апарату СК Росії з 30-річним Дмитром Виноградовим слідчим проведено перевірку показань на місці, в ході якої підозрюваний дав показання про обставини скоєного злочину.
Слідством підготовлено клопотання до суду про обрання стосовно Виноградова запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Сьогодні планується розгляд цього клопотання.
За версією слідства, вранці 7 листопада 2012 року Виноградов увійшов до офісу фармацевтичної компанії, в якій він працював, і почав стріляти з карабінів, що належали йому. У результаті два чоловіка і дві дівчини, що сиділи за своїми робочими столами, померли на місці події. На сходах, які ведуть до офісу, підозрюваний вистрілив в ще одного свого колегу, який також помер. Окрім того поранення одержали чоловік і дівчина. Чоловік від одержаних травм помер у медичній установі, дівчина перебуває у тяжкому стані.
Як повідомляв УНІАН, Д.Виноградов на своїй сторінці в соціальній мережі «ВКонтакте» за кілька годин до злочину опублікував документ під назвою «Мій маніфест».
У ньому Д.Виноградов пише, що має «достатньо підстав вважати все людство макроаналогом ракової пухлини живого організму», в ролі якого виступає планета Земля. На його думку, Земля перенаселена, а людство продовжує необмежено розмножуватися, «наплювавши на всі інші форми життя, з якими воно робить все, що тільки хоче: вбиває, їсть, експериментує, видозмінює тощо».
Д.Виноградов признається у ненависті до людства. За його словами, люди - це «генетичне сміття, якого тут бути не повинно, сміття, яке виникло випадково, в результаті помилки в еволюції, сміття, яке має бути знищене».
«Я ненавиджу людське суспільство, і мені огидно бути його частиною! Я бачу лише один спосіб його виправдати: знищити якомога більше часточок людського компосту. Це єдино правильне рішення і те, що варто зробити, що кожний з нас може зробити у своєму житті, це єдиний спосіб його виправдати, це єдиний спосіб зробити світ кращим», - заявив вбивця у своєму маніфесті.
