Напередодні саміту країн Близького Сходу в саудівському місті Джедда в світі знову заговорили про можливе створення Близькосхідного аналога НАТО - стримуючого військового союзу, покликаного зберігати стабільність в регіоні і, головним чином, протистояти Ірану.
У саміті візьмуть участь країни Перської затоки, Йорданія, Єгипет та Ірак, передає Бі-бі-сі. Чи стоїть питання про альянс на порядку денному саміту, точно невідомо, але події останніх тижнів вказують на його актуальність і дозволяють робити деякі висновки.
На цьому тижні видання Wall Street Journal повідомило, що під егідою США в єгипетському Шарм-еш-Шейху відбулися таємні переговори представників Командування Єгипту, Йорданії, Ізраїлю, Саудівської Аравії та Катару. Як повідомило джерело, близьке до переговорів, цю зустріч можна вважати початковим етапом у розробці "стратегії захисту від загальної загрози".
А минулого тижня міністр оборони Ізраїлю Бенні Ганц підтвердив, що країна бере участь у роботі так званого Близькосхідного Альянсу протиповітряної оборони (MEAD) знову ж таки під головуванням США.
Однак світова преса і багато близькосхідних експертів налаштовані скоріше скептично і не чекають, що саміт в Джедді закінчиться підписанням договору. І все ж останнім часом в Близькосхідному регіоні відбулися серйозні перестановки, здатні значно наблизити появу "місцевого НАТО".
У міру того як Ізраїль налагоджує відносини з сусідами по регіону, на місці близькосхідного ізгоя затверджується Іран. Стурбованість іранською ядерною програмою, робота над якою не переривалася ні на день, як переконані в багатьох близькосхідних столицях, об'єднала регіон як ніколи.
Американський Конгрес все частіше дорікає Джо Байдену, зайнятому останнім часом виключно Україною, в надмірному миролюбності по відношенню до Тегерану, і в тому, що іранське питання зависло в повітрі.
Крім того поетапний відхід США з Близького Сходу, який спостерігається вже кілька років, означає, що гарантії безпеки лягають на плечі самого регіону.
"Настав час знайти новий підхід до вирішення внутрішніх проблем - від геополітичних до економічних. Особливо після пандемії Covid-19 і на тлі нестабільності, викликаної війною в Україні", - висловив думку Ахмед Ель-Сайед, експерт Центру політичних і стратегічних досліджень "Аль-Ахрам" в Каїрі.
Король Йорданії Абдалла II заявив, що він першим підтримає створення Близькосхідного військового союзу. Маленька Йорданія традиційно є дуже впливовим регіональним гравцем, вона ж стала другою після Єгипту країною, що уклала мирний договір з Ізраїлем ще в 1994 році.
"Всі ми об'єднуємося і говоримо:" чим ми можемо один одному допомогти?" І це, я думаю, дуже незвично для нашого регіону", - сказав король Абдалла в інтерв'ю американському телеканалу.
Найцікавіше в обговоренні військового альянсу - участь в ньому Ізраїлю. Інтерес, який для партнерів становлять ізраїльські новітні озброєння, особливо не знають аналогів у світі системи ППО, величезний.
Ізраїль - не просто учасник переговорів з одним з найпотужніших військових потенціалів в регіоні - вся структура ймовірного альянсу буде побічно будуватися навколо нього, вважають експерти.
Очевидно, що альянс зможе складатися тільки з арабських країн, що мають стійкі відносини безпосередньо з Ізраїлем (Єгипет, Йорданія, ОАЕ, Бахрейн і Марокко) або опосередковано через США (Саудівська Аравія, Оман, Катар і Кувейт).
За бортом при такому розкладі залишаються Ірак, Ліван, Сирія, Ємен і арабські країни Північної Африки (крім Судану).
Ліван і Сирія підтримують тісні зв'язки з головним близькосхідним ізгоєм - Іраном. Залучити їх до участі в "близькосхідному НАТО" і так було б практично неможливо, а присутність в Альянсі Ізраїлю виключить це повністю.
Але і серед відносно лояльних єврейській державі країн є побоювання, що участь Ізраїлю тільки посилить поляризацію регіону і фактично перекриє можливості для вирішення ситуації з Палестиною.
Однак виключити Ізраїль з рівняння вже не можна. Вашингтон при будь-якій адміністрації підтримає свого давнього союзника, навіть якщо для цього доведеться повернутися на Близький Схід. Але у Білого дому зараз навряд чи є на це ресурси. Всі сили адміністрації у зовнішній політиці зараз йдуть на врегулювання війни в Європі і протистояння з Китаєм. Тому в Джедді Джо Байдену треба буде впевнитися, що Ізраїль - повноправний учасник переговорів.
Спроби створення Близькосхідного військового союзу робилися з подачі США з 1950-х років, і кожен раз під різними приводами: від бажання перешкодити поширенню радянського впливу на Близькому Сході в роки холодної війни до сьогоднішньої іранської загрози.
І всякий раз сторони не могли домовитися з одних і тих же питань, багато з яких і до цього дня не вирішені. Країнам з більш значним військовим потенціалом здається природним їх домінування в альянсі, з чим не згодні більш дрібні гравці.
Як з кінця 1970-х років потужний у військовому відношенні Єгипет відмовлявся виступати проти Ізраїлю за підсумками Кемп-Девідських угод, і з цим доводилося рахуватися всім іншим в регіоні, так і сьогодні далеко не всі близькосхідні країни вважають Іран своєю основною загрозою.
Деякі - і тоді, і зараз - не можуть або не хочуть розділяти завдання військового альянсу і політичні амбіції окремо взятого уряду.
І нарешті - рівень довіри між більшістю близькосхідних країн дуже низький, незважаючи на різні укладені союзи. Для успішного функціонування військових альянсів необхідні механізми обміну розвідданими, як це роблять країни НАТО, але на даному етапі важко уявити взаємодію спецслужб Ізраїлю і Саудівської Аравії або Бахрейну і Катару, наприклад.
У країн Перської затоки вже є подоба об'єднаних Збройних сил. Вони називаються "Щит півострова" і складаються з 40 тис. чоловік особового складу. Завдяки величезним фінансовим можливостям країн затоки, "Щит півострова" оснащений новітнім озброєнням і його арсенал може бути в будь-який момент поповнений якими завгодно новітніми технологіями. Але бійці формування не мають бойового досвіду, при цьому саме вони, швидше за все, і увійшли б до складу нового альянсу.
Виходячи з цього, вважають багато експертів, створення альянсу представляється вельми марною затією, тому що в разі реальної агресії з боку Ірану відсіч йому зможуть дати тільки США та Ізраїль. На їхню думку, реальний зсув у бік створення єдиного оборонного (і будь-якого іншого) союзу на Близькому Сході став би можливий при нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією, але до цього ще дуже далеко.
