Бальний зал - розкішний і разом з тим затишний. Гості розмовляють, розбившись на групи.
Мачуха Попелюшки шепочеться з Ганною і Маріанною, схилившись над великою записною книгою, дуже схожою на бухгалтерську.
Лісничий дрімає біля них.
Ганна: Запиши, матусю, принц поглянув у мій бік три рази, посміхнувся один раз, зітхнув один, разом - п`ять.
Маріанна: А мені король сказав: «дуже радий вас бачити» - один раз, «ха-ха-ха» - один раз і «проходьте, проходьте, тут дме» - один раз. Разом - три рази.
Лісничий: Навіщо вам потрібні всі ці записи?
Мачуха: Ах, чоловіку дорогенький, не заважай нам веселитися!
Ганна: Тато завжди бурчить.
Маріана: Такий бал! Дев`ять знаків уваги з боку високих персон!
Мачуха: Вже будьте спокійні, тепер я вирву наказ про зарахування моїх дочок в оксамитову книгу перших красунь двору.
Євген Шварц, «Попелюшка»
О, яка невидана за своєю жвавістю полеміка розгорілася наприкінці минулого тижня! Кого ж більше любить Європа – Юлію Володимирівну Тимошенко чи Віктора Андрійовича Ющенка? Кому там посміхнулися? З чийого приводу зітхнули? Кого попросили пройти, бо дме з вікна? І сміх, і гріх. Воістину, пустіть Дуньку в Європу…
Команди одразу двох українських Попелюшок побували у Бонні на з’їзді такої собі «Європейської народної партії». Одна «бідна родичка» Юлія Тимошенко особисто очолила делегацію. Звісно, з «великою записною книжкою, схожою на бухгалтерську» під пахвою. Інший «Попелюх», Віктор Ющенко, залишився у Києві, а його представляла «добра фея» Віра Ульянченко. Із власним калькулятором.
І пішла рахуба «знаків уваги від високих персон»! Без оглядки на побрехеньки, їх викриття і безсоромні «відмазки». Спочатку прес-служба БЮТу радісно рапортує: «генсек ЄНП Антоніо Лопес-Істуріса підтримав кандидата у президенти Тимошенко». Щоправда, в Україні ніхто толком не знає, що то за «Європейська народна», але ж звучить, чорт забирай. Либонь, увесь «народ Європи» підтримав одностайно нашу прем`єрку.
Негайно «конкуруюча фірма», тобто, партія «Наша Україна», цілком безкорисливо (зарплати ж регіональні організації так і не отримують) віддана Президентові Ющенку, спростовує «маніпуляції» бютівців: «демократія - це не прізвище, а загальнолюдська цінність, і демократичний політик ніколи не дозволить собі маніпуляції з офіційними заявами європейських партій». Мовляв, оцей, із складним прізвищем «Лопес-Істуріса», не згадував у своєму виступі жодного конкретного прізвища.
А він таки не згадував прізвищ, той Антоніо, 39-річний європейський «принц», який 10 років тому почав політичну кар’єру помічником прем’єр-міністра Іспанії Хосе Марії Аснара. Говорив про об’єднання перед другим туром навколо «єдиного кандидата від демократичних сил» і неприпустимість перемоги «антидемократів» (цікаво, йому про Лозінського чи там Губського що-небудь розповідали?). Навіть великий симпатик Юлії Володимирівни (а раніше – Ющенка) екс-міністр МЗС Борис Тарасюк про виступ «генсека» промовчав, але мусив визнати, що в «тактовному» тексті заяви ЄНП для українських ЗМІ щодо виборів Президента в Україні не вказується прізвище кандидата у Президенти, «якого мали б підтримати проєвропейські політичні сили України». При цьому Тарасюк додав, що прізвище Юлії Тимошенко згадується лише «у контексті подолання економічної кризи як прізвище людини, що здатна впоратися з її викликами».
Промоутер Тимошенко на західному напрямку віце-прем’єр Григорій Немиря та її прес-секретар, недавня зірка ТК «Інтер» Марина Сорока заметушилися, шукаючи «відмазку». І «народили» таку інформаційну конструкцію: "Її (Тимошенко) представили як героя Помаранчевої революції, діючого прем`єр-міністра України і майбутнього президента". І таку форму представлення нібито чули всі учасники Конгресу ЄНП. Ото й був "сигнал про підтримку її кандидатури на майбутніх виборах президента". А у своєму виступі Лопес-Істуріс прізвище Тимошенко все-таки не згадував. З етичних, як сказав Немиря, міркувань.
На підтвердження такого чудового «представлення» Тимошенко на з’їзді ЄНП прес-служба Тимошенко розіслала навіть відео, на якому жіночий голос за кадром оголосив: "Пані та панове, чинний прем`єр-міністр України та майбутній президент України Юлія Тимошенко". Щоправда, ким була та жіночка з приємним голосом, незрозуміло. Може, Денисовою або Королевською. Хоча ні, надто добра англійська вимова.
Пам’ятаючи про те, що найкращий захист – це напад, Григорій Немиря атакував у відповідь оту «в’їдливу» Віру Іванівну: а от не зустрічалася Ульянченко, як хвалиться всім, з президентом Європейського парламенту Єжи Бузеком. Бреше «Ющенкова нянька». О, як образилася «Наша Україна» за свою лідерку! Не дозволимо поширювати недостовірну інформацію! Була, була зустріч у Віри Іванівни з іще одним «європейським принцем» Єжи Бузеком, президентом Європейського парламенту (не так давно був викладачем інституту провінційного містечка Глівіце). Навіть домовилися, що він в Україну приїде і з Ющенком зустрінеться!
Непристойно все це звучить і виглядає. Який же шалений комплекс меншовартості потрібно мати, щоб себе так поводити. І це ж не тільки Європи та її «принців» стосується. Ще недавно Тимошенко догідливо хихотіла у відповідь на казарменні жарти Путіна стосовно глави (сякого чи такого, але глави) української держави Ющенка і президента Грузії Михаїла Саакашвілі, якого Юлія Володимирівна не раз називала особистим другом. А її суперник у боротьбі за «трон» Віктор Янукович ганьбився у Москві на з’їзді «Єдиної Росії», не бувши допущеним ні до Путіна, ні до Медведєва, отримавши слово для виступу наприкінці партійного заходу, коли обидва лідери звідти вже пішли. Все одно з жалюгідним виглядом читав промову.
Тепер чекатимемо на третю серію походу «українських Попелюшок» за «знаками уваги». Ще у Штатах не були вони, неповноцінні наші. Вперед, за посмішками та зітханнями! Хоч за якимись знаками уваги!
Як там у Шевченка: «...може вдарять Або дулю дати Благоволять, хоч маленьку, Хоч півдулі, аби тілько Під самую пику»...
Микола Писарчук
