 |
| © УНІАН |
«Для того і існує міжнародного право, щоб забезпечувати виконання міжнародних договорів. Зрозуміло, політики України можуть заявляти про денонсацію - це справа їх особистої совісті, але якщо в міжнародному договорі не передбачене права виходу, то за Віденською конвенцією для того, щоб договір було перервано, потрібна докорінна зміна обставин - це може бути форс-мажор, обставини невизначеної сили тощо або, як мінімум, має бути грубе або систематичне невиконання однієї зі сторін своїх зобов`язань за договором», - сказав ДЕНІСОВ у Держдумі.
Він заявив, що угодою не передбачено звертання до арбітражних третейських організацій, проте бажання денонсувати угоду за загальною нормою міжнародного права вимагає розгляду.
«Гарантія дії договору - це саме міжнародне право», - підкреслив ДЕНІСОВ, відзначивши, що ратифікація у парламентах РФ та України ще більше зміцнює його силу.
«Будь-яка держава може денонсувати будь-який договір - це врешті-решт воля цієї держави, однак тим самим вона відкрито порушує міжнародне право і фактично переводить себе у розряд держав-ізгоїв з усіма наслідками, що звідси випливають», - сказав перший заступник міністра закордонних справ РФ.
Він відзначив, що гроші, які недоотримає бюджет Росії через знижки на газ, потрібні були б для розвитку народного господарства РФ, але «за все треба платити, зокрема за отримання якихось геополітичних результатів».
Президенти Росії та України Дмитро МЕДВЕДЄВ і Віктор ЯНУКОВИЧ 21 квітня підписали угоду, яка продовжує перебування ЧФ РФ в Криму після 2017 року на 25 років з правом подальшої пролонгації ще на 5 років. Україна в обмін на це домоглася скорочення ціни на російський газ на 30%, але не більше ніж на 100 доларів за тисячу кубометрів.
Опозиційні партії в Україні заявили про неконституційність договору і звинуватили ЯНУКОВИЧА у зраді національних інтересів.
Верховна Рада України та Держдума РФ 27 квітня ратифікували угоду.
