Національна телекомпанія України на основі розсекречених матеріалів Служби безпеки України зняла документальний фільм «Цар і раб хитрощів», присвячений видатному літератору та громадському діячеві Миколі Хвильовому.
Як повідомили УНІАН у прес-центрі СБУ, фільм знято в рамках циклу документальних фільмів «Гриф секретності знято». Цей проект спрямований на висвітлення долі видатних представників української інтелігенції, репресованих за часів тоталітаризму. Його унікальність у тому, що він побудований на матеріалах з архівів Служби безпеки України, котрі раніше були недоступні для широкого загалу.
Унікальність фільму «Цар і раб хитрощів» полягає в тому, що сценарій базується на невідомих донині документах, що фіксують обставини життя М.Хвильового. У 2008 році, на який припала 115 річниця з дня народження і 75 річниця з дня загибелі М.Хвильового, СБУ розсекретила документи, які й лягли в основу документального фільму. Зйомки фільму проходили у місцях, безпосередньо пов’язаних із життям М.Хвильового.
Презентація фільму «Цар і раб хитрощів» для широкого загалу відбудеться у вересні ц.р. року у Центрі культури і мистецтв СБ України.
В рамках телевізійного проекту «Гриф секретності знято» вже вийшли документальні фільми про життя та долю українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича «Версія друга. Вижити» та "Операція "Тютюн" - про життя і боротьбу генерал-хорунжого Армії УНР Юрка Тютюнника.
Довідка УНІАН. Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) народився у 1893 році на Харківщині. Воював на фронтах Першої світової війни. 1919 році вступив до КП(б)У.
Обстоював право української культури й літератури на самостійний розвиток. Створив власний стиль, різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Був організатором і головним ідейним речником українського відродження, лідером цілого літературного покоління. Автор ряду поетичних збірок, памфлетів, новел та романів.
М.Хвильовий був ініціатором літературних об`єднань “Гарт” і Вільної Академії Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ). Погляди М.Хвильового зумовили критику ВАПЛІТЕ з боку партійних і державних діячів УРСР. Особливо гострих нападок зазнав твір М. Хвильового «Вальдшнепи».
Через цькування і критику у травні 1933 року покінчив життя самогубством.
