Підпишіться на нас в Google
Про них ніхто не думає. Вони лежать у мішечку біля пральної машини або висять на мотузці – і виконують свою роботу. Але варто лише придивитися до звичайної прищіпки, і ви помітите два отвори в тому місці, де з’єднуються її половинки: маленький – ближче до пружини, і великий – ближче до кінчиків.
Більшість людей причіплюють білизну тією частиною "щелепи", яка першою трапиться. А ці два отвори були придумані для двох різних завдань – і якщо використовувати їх правильно, білизна буде сходити з мотузки зовсім по-іншому, пише TheCoolist.
Ця хитрість зараз поширюється Європою як одне з тих маленьких повсякденних відкриттів, після яких люди біжать перевіряти власні прищіпки. І недарма – на це йде всього тридцять секунд.
Для чого призначений кожен отвір
Менший отвір – той, що ближче до середини – призначений для того, щоб зачепити саму мотузку або поперечину сушарки. А більший отвір на дальньому кінці – щоб тримати тканину.
Якщо прикріпити прищіпку так, щоб мотузка опинилася в маленькому отворі, а одяг – у великому, навантаження розподіляється правильно: міцно на мотузку і м’яко – на тканину.
А ось якщо зробити навпаки – або затиснути тканину разом із мотузкою на кінчику прищіпки – то прищіпка сильно тисне на невелику ділянку одягу. Саме це й залишає ті самі вм'ятини, рубці та заломи, які потім доводиться розгладжувати праскою.
Чому прищіпку зробили саме такою
Є й виробнича логіка. Вирізи економлять матеріал і зменшують вагу – а це важливо, якщо врахувати, що щороку виробляються мільйони пластикових прищіпок.
Завдяки їм прищіпка легше згинається і краще повертається у вихідне положення. У дерев’яних прищіпок, які традиційно виготовляють із берези – адже вона не тріскається й не залишає смоли на білизні – ці отвори допомагають дереву витримувати постійне намокання та висихання.
Куди чіпляти, залежно від типу одягу
Використовувати правильний отвір – це половина справи. Друга половина – куди саме чіпляти:
- Футболки та легкі топи: за поділ, а не за плечі – вони розтягуються та мнуться.
- Штани та джинси: за низ штанин, вішаючи догори ногами.
- Сукні та спідниці: за пояс або міцні бічні шви.
- Шкарпетки та білизна: за гумку.
Є ще кілька звичок, які допоможуть. Кожну річ варто добре струсити перед тим, як її повісити – так вона висохне рівно, а не в тому вигляді, в якому вилізла з барабана пральної машини.
Темні речі краще вішати в тіні – яскраве сонце їх вигоряє. А ще важливо забирати прищіпки додому, коли білизна висохла: залишені під дощем і сонцем дерев’яні прищіпки сіріють і можуть залишати сліди на світлих тканинах, а пластикові стають крихкими й ламаються.
Є й бонус. Коли одяг висить на мотузці, а не притиснутий плоско до неї, повітря краще циркулює навколо нього – тому він сохне швидше й рівномірніше. Це особливо помітно на щільних речах – таких як рушники та джинси.
Сушити одяг на мотузці – це й один із найщадніших для речей способів – нарівні з вибором правильного режиму прання в пральній машині.
Раніше УНІАН повідомляв про бабусин секрет м’яких рушників, коли для вирішення проблеми достатньо додати в прання 5 ложок цього засобу.
