Україна зможе підняти питання про перенесення точок передачі газу європейським покупцям із Західного на східний кордон України в ході переговорів про укладення нового контракту на транзит газу після 2024 року, за умови, що проект «Північний потік-2» не буде реалізований.
Таку думку висловив голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв на Всеукраїнському форумі "Україна 30. Платіжка".
"Я вважаю, ми досягли істотних успіхів у боротьбі з "Північним потоком-2", і, якщо цей проект не відбудеться, тоді можна буде повертатися до дискусії з росіянами щодо перенесення цих точок після завершення чинного транзитного контракту, що відбудеться у 2024 році", - сказав Коболєв.
При цьому він зазначив, що ставиться до можливості перенесення точок з деяким скептицизмом.
"Я з деяким скептицизмом ставлюся до можливості перенесення точок поставок газу на східний кордон України через жорстку позицію російського монополіста "Газпрому", який робить все, щоб цього не сталося", - сказав Коболєв.
Що цьому передувало
Раніше виконуючий обов'язки міністра енергетики України Юрій Вітренко заявив про необхідність тиску на російську компанію "Газпром" і керівництво Росії з метою зняття обмежень на експорт газу в нашу країну з Центральної Азії та незалежними від "Газпрому" російськими постачальниками, а також для перенесення точок передачі газу європейським покупцям із Західного на східний кордон України.
За словами Вітренка, на сьогодні такі ініціативи блокуються керівництвом Росії, при цьому, у разі їх реалізації, це зможе збільшити попит на українську ГТС і дозволить знизити ціни на ресурс всередині країни.
Історія "Північного потоку-2"
- Проектом "Північний потік-2" передбачені будівництво і робота двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини.
- Новий трубопровід в обхід України планувалося завершити до кінця 2019 року поряд з уже діючим "Північним потоком-1".
- Враховуючи санкції, які прийняла Палата представників Конгресу США в законопроекті про американський оборонний бюджет, компанії, що займаються будівництвом газопроводу "Північний потік-2", не змогли його добудувати.
- Засновником компанії Nord Stream 2 AG є російський "Газпром". Фінансування проекту здійснюють європейські компанії-французька Engie, австрійська OMV, британо-Нідерландська Shell, німецькі Uniper і Wintershall.
- За даними ЗМІ, новообраний президент США Джо Байден має намір зробити все, щоб "Північний потік-2" не був побудований.
- 4 листопада 2020 року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Конгрес США хоче розширити санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку".
- 4 грудня 2020 року Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Хайко Маас заявив про те, що сумнівається, що позиція США щодо "Північного потоку-2" зміниться після початку президентської каденції Джо Байдена.
- 6 грудня 2020 року виконуюча обов'язки посла США у ФРН Робін Куінвілл закликала ЄС і Німеччину оголосити мораторій на будівництво газопроводу "Північний потік-2".
- 9 грудня 2020 року Палата представників Сполучених Штатів схвалила оборонний бюджет на наступний рік з розширеними обмеженнями проти російського газопроводу "Північний потік-2".
- Будівництво газопроводу "Північний потік-2" відновилося 11 грудня.
- 29 грудня 2020 року стало відомо про те, що Палата представників подолала вето Трампа на оборонний бюджет США з санкціями щодо "Північному потоку-2".
- Сполучені Штати закликають європейських союзників і приватні компанії припинити роботи з побудови газопроводу "Північний потік-2", і готують більш широкі санкції щодо російського проекту в найближчі тижні.
- Сенат США затвердив оборонний бюджет США на 2021 фінансовий рік, в якому передбачені нові санкції проти російського газопроводу "Північний потік-2".
- 7 січня 2021 року в Німеччині заснували фонд для підтримки добудови "Північного потоку-2".
- 13 січня 2021 року Держдепартамент США повідомив європейські компанії, причетні до будівництва газопроводу "Північний потік-2", про ризик введення нових санкцій.
