Підпишіться на нас в Google
Науковці спробували показати, як могла виглядати людина, яка жила приблизно 315 тисяч років тому на території нинішнього Марокко. Для цього цифрове обличчя відтворили на основі решток, які сьогодні вважають найдавнішими відомими представниками нашого виду. Про це пише видання Descopera.ro.
Автор реконструкції, 3D-дизайнер Сісеро Мораес, переконаний, що в сучасному місті вона навряд чи привернула б багато уваги.
"Індивід із Джебель-Ірхуд міг би залишитися непоміченим у натовпі, але при уважнішому погляді мав би кілька характерних рис, особливо масивні риси обличчя та виразну нижню щелепу", – розповів він.
Історія знахідки почалася ще на початку 1960-х років. Тоді робітник, який видобував мінерали в районі Джебель-Ірхуд, натрапив на череп. Спершу вчені вирішили, що він належав африканському неандертальцю, який жив близько 40 тисяч років тому.
Згодом розкопки принесли нові людські рештки та кам'яні знаряддя. У 2017 році два дослідження показали, що це скам'янілості ранніх Homo sapiens. Їхній вік оцінили приблизно в 315 тисяч років, похибка становить близько 34 тисяч років. Ці знахідки відсунули відому історію нашого виду приблизно на 100 тисяч років углиб часу.
Обличчя з кількох людей
Для реконструкції використали цифровий череп, складений із кількох скам'янілостей. Фахівці Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка в Німеччині об'єднали фрагменти в цілісну модель. Більша частина черепної коробки та верхньої частини обличчя походить з оригінального черепа, відомого як Irhoud 1. А от нижню щелепу та зуби взяли з інших решток, знайдених у тому самому археологічному шарі.
Тобто на зображенні не якась одна конкретна людина. Проте Мораес вважає, що окремі фрагменти дуже добре поєднуються між собою.
"Нижня щелепа та зуби, які належать іншій особі, пасують напрочуд добре. Тож навіть якби знайшли оригінальну щелепу, найімовірніше, вигляд черепа не відрізнявся б від нинішньої конфігурації", – вважає дизайнер.
Як "оживили" давню людину
Спершу команда створила тривимірну модель черепа за фото та відео, які оприлюднили разом із дослідженнями 2017 року. Далі взяли комп'ютерну томографію анонімного сучасного дорослого і цифровим способом "підігнали" його череп під форму скам'янілості. Разом із черепом змінили й м'які тканини обличчя, а їхню товщину розрахували за вимірами сучасних людей.
Сам метод не новий, його розробляють і перевіряють щонайменше з 2013 року. Однак м'які тканини людей, які жили 315 тисяч років тому, не збереглися. Тому дані сучасної анатомії є лише вимушеним наближенням і не доводять, що обидві популяції мали однакову будову.
Дослідники також перевірили внутрішні розміри цифрового черепа. Його об'єм склав 1364 мілілітри, що близько до попередньої оцінки в 1375 мілілітрів. За словами авторів, такий збіг підтверджує пропорції моделі, але не гарантує, що обличчя відтворене абсолютно точно.
Чорно-біла версія і версія з бородою
У підсумку з'явилися два варіанти зображення. Перший чорно-білий, без волосся. Другий кольоровий, із пігментацією шкіри, волоссям і бородою. Мораес визнає, що саме друга версія найбільше спирається на уяву.
"Щодо суб'єктивності, справедливо сказати, що кольорове зображення, разом із волоссям на обличчі, – це найбільш художня версія, і вона містить менше елементів, суворо підкріплених науковими доказами", – пояснив він.
Знахідки науки
Раніше ми писали, що в Китаї знайшли новий вид панцирної безщелепної риби, яка жила близько 419 мільйонів років тому. Вона належала до галеаспід, які за еволюційним родоводом ближчі до щелепних хребетних, зокрема й до людини, ніж до сучасних міног і міксин. Будова її головного щита показала, що риба вже не заривалася в пісок, а жила просто на поверхні морського дна.
Нещодавно судова експертиза по-новому пояснила знахідки п'ятитисячолітньої давнини з царського некрополя в єгипетському Абідосі. Біоархеологиня дослідила 46 черепів із колекції Кембриджського університету і на 18 із них виявила смертельні травми, які археолог Фліндерс Пітрі сто років тому помилково вважав посмертними пошкодженнями. Ці дані вказують на те, що слуг і чиновників ритуально вбивали після смерті правителя, щоб поховати навколо царської гробниці.
