Кабінет міністрів України підтримав законопроект про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, спрямований на комплексне вдосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу та його адаптацію до норм Євросоюзу.
Читайте такожУ МВФ розповіли, скільки коштів заховано в офшорах
У прес-службі Міністерства фінансів повідомили, що прийняття законопроекту дозволить виконати одне з ключових умов для надання Європейським Союзом другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро в жовтні 2019 року.
Згідно з повідомленням, проект закону, зокрема, пропонує спростити процедури звітності про фінансові операції для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Наприклад, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, пропонується збільшити до 400 тисяч гривень зі 150 тисяч гривень, а кількість ознак таких операцій зменшується до 4 з 17.
Також законопроектом передбачено застосування ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції та автоматизація процесу надання інформації, а також збільшення терміну для інформування спеціально уповноваженого органу про порогових операціях з 3 до 5 робочих днів.
Крім того, проект закону деталізує механізм заморожування активів і зупинення фінансових операцій, посилює вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній, а також робить більш справедливими санкції за порушення цих вимог.
На думку авторів законопроекту, значення має масштабність порушення, а не розмір статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф становитиме 10 мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не нинішні 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу.
Також повідомляється, що документом вводиться зобов'язання для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу; забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу; застосовувати захисні заходи, спрямовані на протидію маніпуляцій з грошима, отриманими від злочинів, і збирання грошей або майна для терористичних цілей.
Як повідомляв УНІАН, Національний банк України в січні-квітні 2019 року застосував заходи впливу за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу до одинадцяти банків.
