Роль промисловості у зміцненні економіки та відбудові країни стала ключовою темою Західноукраїнського бізнес-форуму в Івано-Франківську, який об’єднав представників бізнесу, влади та інвестиційних структур. Адже навіть зараз, в умовах війни та втрати підприємств, гірничо-металургійний комплекс разом із суміжними галузями створює близько 6% ВВП.
"До повномасштабної війни гірничо-металургійний комплекс разом із суміжними галузями створював близько 10% ВВП України. За останні два роки частка знизилася до 5,5–5,7% через втрату ключових виробничих потужностей на сході країни", - каже начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора Групи Метінвест Сергій Скорбун, який взяв участь у панелі "Сильна промисловість — драйвер економічного зростання".
Метінвест у війні втратив металургійні комбінати в Маріуполі та Авдіївський коксохім, і був змушений призупинити роботу Покровської вугільної групи. Усі ці підприємства були частиною єдиного виробничого ланцюга, що забезпечував роботу тисяч людей і мільярдні експортні надходження.
За словами Скорбуна, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах — транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії — це мультиплікатор економічної стабільності. Але для розвитку промисловості потрібні ключові умови: стабільна тарифна й податкова політика, доступ до ринків та зрозумілі правила гри для інвесторів.
Скорбун звернув увагу, що тарифи на вантажні залізничні перевезення в Україні вже вищі, ніж у Польщі чи Словаччині. Причина — перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок промислових вантажів. За європейськими стандартами такі послуги мають фінансуватися державою через механізми Public Service Obligation (PSO) — коли держава замовляє суспільно важливу послугу і компенсує її вартість.
Інша важлива передумова — доступ до європейських ринків, що є основним експортним напрямком української металургії. Для цього необхідна підтримка держави у просуванні національних виробників і збереженні конкурентних позицій на європейському ринку.
Скорбун нагадав, що зараз українська промисловість стоїть на порозі декарбонізації — переходу до виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂. Для цього потрібні мільярдні інвестиції та перехід на електросталеплавильні технології.
"Ми маємо величезні запаси залізорудної сировини, яких практично немає в Європі. Це створює можливість стратегічної синергії — українська сировина і європейські інвестиції у "зелену" металургію", — підкреслив Скорбун.
Він додав, що стабільна промислова політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення.
Нагадаємо, за 5 останніх років найбільші металургійні підприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року, сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
