Підпишіться на нас в Google
Україна готова припинити удари по російській енергетиці, якщо Москва відповість тим самим. Водночас українські військові вже мають усі необхідні вказівки. Про це заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні, опублікованому в Telegram.
"Сьогодні є заява Президента Сполучених Штатів про те, що енергетичне припинення вогню досягнуте. Це хороша для всіх новина, важливо, щоб це стало частиною реальності", - підкреслив президент України.
За його словами, Київ підтримує будь-які реальні та надійні формати припинення вогню і завершення війни.
"Україна готова не завдавати ударів по російській енергетиці, і розраховуємо на аналогічну готовність Росії і на домовленість Президента Сполучених Штатів Америки щодо цього. Ми вітаємо таку домовленість", – заявив Зеленський.
Президент також наголосив, що Україна вже пропонувала чимало кроків до деескалації, проте Путін щоразу відповідав відмовою.
"Путін на все говорив одне: це було його "нєт". Дуже сподіваємось, що нарешті він скаже Америці, Україні та всьому світу щось інше. Щось окрім вбивств і обману. Щось таке, що приведе до реального та достойного миру. Україна хоче миру. Питання – чи хоче Росія.", – сказав глава держави.
Окремо Зеленський повідомив, що Збройні сили України отримали всі відповідні накази. Як він зазначив, Україна й надалі захищається, бореться за підтримку та підтримує кожен крок партнерів, який може допомогти.
"Очікуємо на чіткі деталі діалогу Америки з Росією і на те, що Путін виконає те, про що сказав Президент Трамп", – підсумував Зеленський.
Енергетичне перемир'я - що відомо
Нагадаємо, Дональд Трамп 11 жовтня оголосив про початок енергетичного перемир'я між Україною та Росією. У своїй соцмережі Truth Social президент США запевнив, що на це погодилися обидві сторони, і закликав не порушувати домовленість.
Водночас Зеленський в коментарі Axios зізнався, що оголошення Трампа стало для нього несподіванкою. Він попросив американську сторону уточнити, коли саме має запрацювати перемир'я, а згодом обговорив цю тему з прем'єр-міністром Канади Марком Карні, президентом Фінляндії Александром Стуббом і генсеком НАТО Марком Рютте.
