На Сході баклажан називаю «овочем довголіття». І є за що. Овоч неймовірно цілющий, успішно впорується з багатьма недугами, тому уваги заслуговує першорядної. Багатий мінеральний склад баклажана відразу включив його в список одного з найкорисніших овочів.
У складі баклажана є вода, жири, білки, вуглеводи, клітковина, пектини, соланін (мелонген), каротин, вітаміни С, Р, РР, В1, В2, значна кількість вітаміну В9. Баклажан також багатий мінеральними речовинами. У ньому в значній кількості присутній калій, є мідь, кальцій, фосфор, магній і залізо, фенольні сполуки і антоціани.
Після цього навряд чи доводиться дивуватися з великої кількості цілющих властивостей баклажана. В першу чергу, вони пов`язані з кровотворною, протисклеротичною дією. Тому лікування баклажанами показане при ішемічній хворобі серця, набряках серцевого походження, серцево-судинній недостатності, а також при атеросклерозі, анемії і недокрів`ї, оскільки баклажан забезпечує істотне (до 50%) зниження рівня холестерину в крові.
Оскільки баклажан відмінний сечогінний і протинабряковий засіб, як харчовий продукт він показаний при захворюванні печінки і нирок.
Завдяки оптимальному співвідношенню основних і кислих мінеральних солей, баклажан налагоджує кислотно-лужну рівновагу в організмі, стимулює діяльність кишечника, попереджає розвиток гнильних процесів, сприяє зниженню ваги. Тому баклажан показаний при поганій роботі кишечника (закрепах, зашлакованості кишечника і внутрішнього середовища організму, ожирінні). Також користь баклажана для кишечника пояснюється ще і тим, що він містить велику кількість баластних речовин. Ці речовини активно виводять холестерин, тому що зовсім не засвоюються і не всмоктуються організмом.
Увага: баклажани у жодному випадку не можна вживати в їжу при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки у стадії загострення, при проносах, при пониженому вмісті цукру в крові. Шкідливі баклажани і при підвищеному рівні гемоглобіну.
